Криптогенний гепатит – являє собою розвиток запального процесу в клітинах цього органу. Патологія може протікати або в гострій або хронічній формі, але в будь-якому випадку призводить до формування небезпечних ускладнень. Неможливість встановити етіологічний фактор обумовлюється виділенням фахівцями в галузі гастроентерології широкого спектру найрізноманітніших причин. В деяких випадках це пояснюється тим, що медичний заклад не має належної технічної базою, що допомагає встановити провокаторів недуги.

Ступінь вираженості клінічної картини буде змінюватись в залежності від тяжкості перебігу хвороби. Головними симптомами прийнято вважати шкірні висипання та свербіж, жовтяницю, больовий синдром з вогнищем під правими ребрами, а також гепатоспленомегалию.

На тлі того, що захворювання не має характерних зовнішніх ознак, діагностика вимагає комплексного підходу та спрямована на здійснення великої кількості лабораторно-інструментальних заходів. Чимало важливою також є інформація, отримана під час фізикального огляду.

Лікування буде прямо залежати від ступеня ураження печінки, тому може бути не тільки консервативної, але і хірургічної.

У міжнародній класифікації захворювань десятого перегляду криптогенний гепатит, відноситься до категорії «неуточнений гепатит» і має код за МКХ-10 – ДО 73.9.

Етіологія

Така форма гепатиту тому і отримала назву криптогенний, тому що точну причину її виникнення встановити не представляється можливим. Тим не менш наукові дослідження в даній галузі вказують на те, що в переважній більшості випадків патологія обумовлюється:

  • перебігом аутоімунних процесів – в таких випадках гепатоцити розцінюються імунною системою як чужорідні клітини, чому вона виділяє антитіла проти них. По суті, організм намагається самостійно позбавитися від власного органу;
  • багаторічним пристрастю до шкідливих звичок, зокрема, до розпивання спиртних напоїв;
  • інфекційними процесами вірусного характеру – сюди варто віднести всілякі різновиди гепатиту печінки (А, В, С, Е тощо);
  • наявністю у людини неалкогольною жировою дистрофії клітин цього органу;
  • безконтрольним застосуванням лікарських препаратів, побічні ефекти яких стосуються печінки;
  • нераціональним харчуванням, особливо коли основу меню людини складають жирні і гострі страви, напівфабрикати та компоненти, до складу яких входить велика кількість шкідливих добавок, наприклад, барвників чи ароматизаторів;
  • впливом патологічних мікроорганізмів, які безпосередньо не можуть нашкодити печінки – сюди варто віднести вірус Епштейна-Барр, цитомегаловірус і збудника герпесу;
  • обтяженою спадковістю.

Класифікація

По варіанту перебігу захворювання ділиться на:

  • гострий криптогенний гепатит – в залежності від пускового механізму може протікати легко, а може представляти загрозу для життя людини;
  • хронічний криптогенний гепатит – протягом його або зовсім безсимптомно, або хвилеподібно – з чергуванням фаз загострення та ремісії.

Поділ залежно від ступеня тяжкості:

  • легка форма;
  • середньотяжкий перебіг;
  • важка форма.

У переважній більшості випадків тяжкість такого недуги виявляється під час лабораторних вивчень такої біологічної рідини людини, як кров – в ній спостерігається наявність специфічних тел категорії АЛТ. Саме за їх кількістю виділяють кілька ступенів активності такого патологічного процесу. Таким чином, існує:

  • криптогенний гепатит з мінімальним ступенем активності;
  • криптогенний гепатит із вираженим ступенем активності;
  • криптогенний гепатит з помірною ступенем активності;
  • криптогенний гепатит з яскраво вираженим ступенем активності.

Правильно встановлений варіант перебігу недуги дає можливість скласти найбільш ефективну терапію і прискорити процес одужання пацієнта.

Криптогенний гепатит: симптоми і лікування
Печінка при гепатиті

Симптоматика

Як було зазначено вище клінічна картина буде дещо відрізнятися при гострому і хронічному протіканні такого захворювання. Наприклад, ознаки криптогенного гепатиту при легкому перебігу гострої форми будуть наступними:

  • порушення акту дефекації;
  • загальне нездужання;
  • незначне підвищення температурних показників;
  • напади нудоти, іноді закінчуються блювотними позивами;
  • м’язові і суглобові болі;
  • погіршення апетиту;
  • зниження маси тіла;
  • зниження працездатності;
  • слабка біль у животі.

Тяжкий перебіг гострого криптогенного гепатиту може викликати летальний результат, тому дуже важливо знати його симптоматику, яка представлена:

  • одночасним збільшенням ЧСС і зниженням АТ;
  • потемнінням урини;
  • знебарвлення фекалій;
  • сильними головними болями і запамороченнями;
  • збільшенням обсягів селезінки і печінки;
  • болем і дискомфортом під правими ребрами;
  • пожовтінням шкірного покриву, слизових і білкової оболонки очей;
  • шкірним свербежем та висипаннями невідомої етіології.

Пацієнти з хронічним криптогенным гепатитом найбільш часто пред’являють скарги на такі симптоми:

  • дискомфорт в області живота;
  • млявість і розбитість;
  • гепатоспленомегалія;
  • жовтушність шкіри, склер та видимих слизових оболонок;
  • відраза до жирної їжі;
  • ломота в тілі;
  • поява синців на шкірі;
  • порушення менструального циклу;
  • розлад потенції;
  • напади втрати свідомості;
  • різка зміна настрою;
  • гіркий присмак в роті;
  • обкладеність язика нальотом жовтувато-білого відтінку;
  • виникнення на шкірі судинного малюнка.

Вищевказані клінічні ознаки є неспецифічними, чого не можуть вказати на причини криптогенного гепатиту – вони лише говорять про запальному ураженні тканин і клітин печінки.

Діагностика

Щоб встановити можливий сприяючий чинник, який міг призвести до розвитку недуги, необхідний комплекс діагностичних заходів. В першу чергу необхідно, щоб гастроентеролог самостійно:

  • вивчив історію хвороби людини – для пошуку найбільш характерною першопричини;
  • зібрав і ознайомився з анамнезом життя пацієнта – це може вказати на зараження одним з типів вірусного гепатиту, які передаються від людини до людини;
  • провести детальний фізикальний огляд, з обов’язковою пальпацією і перкусією передньої стінки черевної порожнини, зокрема, в області правого підребер’я. Сюди також відноситься вивчення стану шкіри, слизових оболонок і склер, а також вимірювання температурних показників АТ і ЧСС;
  • ретельно опитати хворого – для складання повної симптоматичної картини.

Для виключення відомих факторів необхідні такі лабораторні дослідження:

  • загальний і біохімічний аналіз крові;
  • загальноклінічний аналіз урини;
  • мікроскопічні вивчення калових мас;
  • ПЛР тести на вірусні гепатити;
  • проби на аутоімунну форму гепатиту;
  • аналіз крові на білірубін і ферменти;
  • печінкові проби;
  • серологічні тести.

Інструментальна діагностика криптогенного гепатиту включає в себе:

  • холангіографію;
  • рентгенографію печінки;
  • парацентез;
  • біопсію ураженого органу;
  • эластографию;
  • УЗД, КТ і МРТ.

Лікування

При виборі тактики терапії клініцист грунтується на таких факторах:

  • загальний стан пацієнта;
  • ступінь активності хвороби;
  • інтенсивність вираженості симптоматики.

Таким чином, лікування криптогенного гепатиту може бути спрямовано на:

  • пероральний прийом медикаментів, серед яких ферменти і гепатопротектори, пробіотики та ентеросорбенти, а також вітамінно-мінеральний комплекс та імуномодулятори;
  • дотримання дієти, індивідуально складеною лікарем для кожного пацієнта;
  • проходження фізіотерапевтичних процедур;
  • застосування методик альтернативної медицини, але тільки після попереднього консультування з лікарем. Серед народних засобів найбільш ефективний овес;
  • здійснення курсу лікувального масажу та ЛФК;
  • трансплантацію донорського органу;
  • процедуру переливання крові або гемодіаліз;
  • хіміотерапію та радіотерапію.

Криптогенний гепатит: симптоми і лікування
Проведення радіотерапії

Можливі ускладнення

Ігнорування клінічних ознак і повна відсутність лікування патології загрожує формуванням:

  • цирозу печінки;
  • печінкової недостатності;
  • онкологічного процесу;
  • печінкової енцефалопатії або коми;
  • крововиливів у ШКТ;
  • тромбозу ворітної вени;
  • жирової дистрофії печінки;
  • лімфоцитарною інфільтрації цього органу;
  • асциту і сепсису.

Профілактика і прогноз

Оскільки на сьогоднішній день з точністю не відомо, чому виникає криптогенний гепатит, то й профілактичні заходи, спрямовані на те, щоб захистити печінку, будуть загальними, а не специфічними.

Таким чином, профілактика криптогенного гепатиту включає в себе наступні рекомендації:

  • довічний відмова від згубних пристрастей;
  • правильне і повноцінне харчування;
  • раціональне застосування медикаментів – строго за призначенням лікаря;
  • ведення активного способу життя;
  • регулярне проходження повного обстеження в медичному закладі.

Що стосується прогнозу, то він буде індивідуальною для кожного пацієнта, тому що багато в чому залежить від ступеня активності патологічного процесу з локалізацією в печінці.

Аптека доброго дня - Акційні пропозиції