Коліт – запалення кишечника, яке згодом призводить до дистрофії слизового шару цього органу – такий процес загрожує його дисфункцією. У переважній більшості випадків захворювання діагностується у пацієнтів середньої та старшої вікової категорії, однак небезпека формування залишається у немовлят і малюків дитячої групи.

Викликати розвиток запалення може велика кількість факторів як зовнішніх, так і внутрішніх. Також не виключається ймовірність генетичної схильності і неадекватне протікання вагітності.

У такої хвороби немає характерних клінічних ознак – всі симптоми, властиві коліту зустрічаються і при інших патологіях ШЛУНКОВО-кишкового тракту. Основу симптоматики складають порушення процесу спорожнення кишечника, біль в животі різної інтенсивності, а також нездужання і напади нудоти.

Поставити правильний діагноз можна лише після здійснення цілого комплексу лабораторно-інструментальних обстежень, які обов’язково повинні доповнюватись маніпуляціями первинної діагностики, проведеними безпосередньо клініцистом.

Тактика того, як вилікувати запалення товстої кишки безпосередньо залежить від етіологічного фактора, але в переважній більшості ситуацій достатньо консервативних способів.

Етіологія

Джерела запалення кишечника у дітей досить різноманітні, проте найчастіше в якості пускового механізму виступають:

  • різноманітні інфекційні недуги;
  • важке харчове отруєння;
  • алергії різної природи – негативний вплив того чи іншого алергену часто провокує хвороба у дітей грудного віку. У таких ситуаціях кажуть про виникнення эозинофильного коліту;
  • неправильне харчування, що не відповідає віковій категорії дитини;
  • раннє введення прикорму, а саме тих продуктів, які травний тракт малюка не може перетравити;
  • патології аутоімунного характеру;
  • тривалий прийом антибактеріальних ліків в лікувальних цілях;
  • вроджені аномалії будови органів травного тракту;
  • тривалі психоемоційні потрясіння або часті стреси;
  • глистова інвазія або проникнення в дитячий організм інших паразитів – при цьому діагностується псевдомембранозний коліт;
  • пристрасть майбутньої матері в період виношування плоду до шкідливих звичок, нераціонального застосування медикаментів або до неправильного харчування.

Гострий коліт кишечника у дітей нерідко провокують:

  • збудники кишкових інфекцій, а саме сальмонели, ешерихіози, ретровірус, шигели та ротавіруси;
  • гострий гастрит будь-якої природи;
  • гостре протягом ентериту;
  • гастроентерит;
  • радіаційне опромінення дитячого організму;
  • індивідуальна непереносимість того чи іншого продукту.

Хронічне запалення товстого кишечника викликають:

  • дизентерія;
  • аскаридоз і лямбліоз;
  • дисфункція підшлункової залози;
  • отруєння отруйними речовинами;
  • безконтрольне застосування деяких ліків, наприклад, нестероїдних протизапальних засобів або речовин з проносним ефектом;
  • вроджена або набута секреторна недостатність – сюди варто віднести целіакію та інші порушення обміну.

У реалізації запалення даної локалізації також беруть участь:

  • несприятливі екологічні умови;
  • обтяжена спадковість;
  • психогенні порушення;
  • ВСД;
  • недолік фізичної активності в житті дитини;
  • порушення роботи органів ендокринної системи;
  • патології ЦНС;
  • пристрасть до шкідливих звичок – властиво для дітей в підлітковій віковій категорії.

Варто відзначити, що в деяких ситуаціях неможливо з’ясувати джерело подібної хвороби у малюків і дітей старшого віку.

Класифікація

Згідно етіологічним фактором подібне захворювання ділиться на:

  • первинний – пов’язаний з вродженими аномаліями ШЛУНКОВО-кишкового тракту або генетичною схильністю;
  • алергічний коліт у дітей;
  • аліментарний, спричинений харчовими отруєннями;
  • медикаментозний;
  • неспецифічний коліт у дітей;
  • токсичний;
  • паразитарний, в тому числі псевдомембранозний коліт;
  • променевої;
  • постінфекційний коліт у дітей;
  • невротичний.

Залежно від ендоскопічних і морфологічних змін запальний процес буває:

  • катаральним;
  • атрофічним;
  • виразково-ерозійним.

За клінічною формою перебігу існують такі види запалення:

  • гострий коліт у дітей;
  • хронічний коліт у дітей;
  • неспецифічний виразковий коліт;
  • спастичний коліт у дітей.

Класифікація за характером протікання ділить запальне ураження товстого кишечника на такі різновиди:

  • монотонний;
  • рецидивуючий;
  • прогресуючий;
  • латентний.

В залежності від ступеня тяжкості розрізняють:

  • легкий коліт;
  • середньоважкий коліт;
  • тяжкий коліт.

Крім цього, існує поділ подібної хвороби, яке диктується місцем локалізації запального вогнища:

  • тифлит – відповідає ураження сліпої кишки;
  • тифлоколит – говорить про одночасному залученні в патологію сліпої і висхідної кишки;
  • трансверзіт – вказує на запалення поперечно-ободочного відділу;
  • ангулит кишечника – діагностується при вплив запального процесу на поперечно-ободову та низхідну частину товстого кишечника;
  • сигмоидит – обумовлюється запальним ураженням сигмовидної кишки;
  • проктосигмоїдит – характеризується запаленням не тільки сигмовидної, але і прямої кишки;
  • проктит – говорить про запалення прямої кишки.

Крім цього, коліт у дитини може бути ускладненим і неускладненим.

Коліт у дітей: симптоми і лікування
Лівобічний і тотальний коліт

Симптоматика

Варто зазначити, що визначити запальне ураження кишечника тим складніше, чим старше дитина. Досить часто зовнішні прояви помилково приймаються батьками за тимчасові явища, для усунення яких не варто звертатися за медичною допомогою. Більш того, примітно, що клінічна картина хвороби при гострому і хронічному перебігу буде дещо відрізнятися.

У дітей симптоми гострого запального процесу можуть бути наступними:

  • зростання температурних показників;
  • загальна слабкість і млявість;
  • сильні болі в клубовій зоні;
  • напади нудоти, закінчуються блювотою – при цьому блювотні позиви приносять лише тимчасове полегшення;
  • порушення акту дефекації – найчастіше спостерігається переважання діареї над запорами;
  • частота позивів до спорожнення кишечника при легкому варіанті перебігу не перевищує 5 разів, а при важкому досягає 15;
  • фекалії мають водянисту і пінисту консистенцію, а також володіють зеленуватим відтінком. При цьому нерідко відмічається наявність патологічних домішок в екскрементах – слизу і крові;
  • сухість слизових та шкіри;
  • зниження добового об’єму виділеної урини;
  • відраза до їжі.

Хронічна форма хвороби, в тому числі псевдомембранозний коліт, протікає з чергуванням періодів загострення симптоматики і ремісії. У таких ситуаціях клінічна картина захворювання може бути представлена:

  • правобічної чи лівобічної локалізацією болю в клубової області. В основному болі носять ниючий характер, але схильні до посилення інтенсивності після трапези або перед актом дефекації;
  • розладом стільця – виражається в чергуванні запорів і діареї;
  • збільшенням розмірів і розпиранням живота;
  • порушенням сну;
  • головними болями;
  • млявістю і швидкою стомлюваністю;
  • дратівливістю і частою зміною настрою.

Коліт у дітей: симптоми і лікування
Запалена товста кишка

Діагностика

Як лікувати коліт у дітей і провести його діагностику знає дитячий лікар-гастроентеролог, який ґрунтується на інформації, отриманої під час фізикального огляду, лабораторних та інструментальних процедур.

Таким чином, перший етап діагностування патології спрямований на:

  • ознайомлення клініциста з історією хвороби не тільки пацієнта, але також його близьких – для виявлення найбільш підходить тій чи іншій людині етіологічного фактора;
  • збір і вивчення анамнезу життя дитини – сюди потрібно віднести інформацію щодо протікання періоду внутрішньоутробного розвитку плода;
  • ретельний огляд, передбачає пальпацію передньої стінки черевної порожнини – для встановлення її локалізації, що вкаже на уражений відділ товстого кишечника;
  • детальний опитування хворого чи його батьків – це потрібно для з’ясування інтенсивності вираженості клінічних проявів, що, в свою чергу, дасть інформацію про тяжкості перебігу запального процесу.

Найбільш цінними вважаються такі лабораторні дослідження:

  • загальний і біохімічний аналіз крові;
  • копрограма;
  • бактеріальний посів фекалій;
  • аналіз калових мас на дисбактеріоз.

Останній крок діагностичних маніпуляцій – інструментальні процедури, серед яких варто виділити:

  • колоноскопію і ректоскопію;
  • ендоскопічну біопсію ураженого сегмента;
  • рентгенографію кишечника із застосуванням контрастної речовини;
  • УЗД очеревини;
  • КТ та МРТ.

Коліт у дітей: симптоми і лікування
Дослідження товстого кишечника — колоноскопія

Коліт у дітей слід диференціювати від:

  • целіакії;
  • дискінезії кишечника;
  • ентериту;
  • муковісцидозу;
  • хвороби Крона;
  • хронічного запалення червоподібного відростка;
  • дівертікуліта.

Лікування

Лікування псевдомембранозного коліту та інших варіантів перебігу захворювання у дітей полягає в застосуванні консервативних методик. Таким чином, терапія включає в себе:

  • дотримання лікувального харчування – основу меню повинні складати перші дієтичні страви, каші на водній основі, парові омлети, киселі і неміцний чай. Вся їжа повинна бути приготовлена шляхом варіння і пропарювання. Всі рекомендації щодо раціону надає лікар;
  • прийом антибіотиків під суворим контролем клініциста, а також бактеріофагів і ентеросорбентів;
  • оральну регідратацію;
  • застосування ферментних речовин і прокінетиків, пробіотиків і пребіотиків;
  • фізіотерапевтичні процедури – електрофорез і грязелікування;
  • голкорефлексотерапію;
  • лікувальний масаж;
  • ЛФК.

Терапія за допомогою народних засобів і хірургічного втручання не використовується при коліті у дітей, зокрема немовлят.

Можливі ускладнення

Навіть рання діагностика і своєчасно почате лікування коліту у дітей не виключає ймовірності формування таких наслідків:

  • анальна тріщина;
  • недокрів’я;
  • гіповітаміноз;
  • затримка збільшення маси тіла і зростання – це найбільш властиво немовлятам.

Профілактика і прогноз

Щоб не допустити розвитку подібного недуги слід:

  • стежити за адекватним перебігом вагітності;
  • забезпечувати раціональне харчування дітей, відповідно до їх вікової категорії;
  • без крайньої потреби не давати медикаменти малятам;
  • відмовитися від шкідливих звичок – застосовується для підлітків;
  • регулярно показувати дитину педіатру – для виявлення на ранніх стадіях прогресування тих патологій, на тлі яких розвивається коліт.

Комплексне лікування забезпечує сприятливий прогноз недуги, який спостерігається в переважній більшості випадків. Хронічний коліт у дитини може часто рецидивувати без дотримання лікарських рекомендацій.