Кіста Бейкера: симптоми і лікування

162

Кіста Бейкера – це патологічний рідинне освіта в області підколінної ямки, яке виникає внаслідок витікання синовіальної рідини. Інші назви патології – бурсит підколінної ямки або грижа. Розміри такого новоутворення в підколінній області можуть бути як незначні, так і досягати декількох сантиметрів у поперечнику. І чим більше розміри освіти, тим більш явні симптоми відчуває людина.

Переважно зустрічається кіста Бейкера колінного суглоба у дітей у віці до 7 років, а також у дорослих людей після 40 років. У 50% випадків хвороба зустрічається у літніх людей, що пов’язано з фізіологічними процесами руйнування їх суглобів. Патології, які часто супроводжують кісти Бейкера колінного суглоба – це остеоартроз і артрит, властиві людям похилого віку.

Зазначимо, що локалізується кіста Бейкера зазвичай в області під колінним суглобом на одній кінцівки. Але рідко зустрічається і бурсит підколінної ямки на двох ногах.

Причини

Буває так, що кіста Бейкера під коліном з’являється без видимої на те причини. Вище вже було сказано, що це може відбуватися у людей літнього віку, у яких суглоби з роками зносилися. Крім того, схильні до захворювання люди з зайвою вагою, суглоби яких відчувають надмірне навантаження. У більшості ж випадків кісти Бейкера мають під собою причини запального чи травматичного характеру.

Зокрема, серед хвороб, які можуть спровокувати розвиток патологічного новоутворення, можуть бути наступні стани:

  • ревматоїдний артрит;
  • остеоартрит;
  • остеоартроз;
  • хронічний синовіт;
  • пателлофеморальный артроз та інші.

Якщо говорити про травматичні причини, здатні викликати формування кісти Бейкера, то це пошкодження менісків і травми колінного суглоба, отримані в результаті падіння, спортивної травми і т. д. В залежності від причини, що викликали патологію, призначається і лікування кісти Бейкера. Тому дуже важливо пройти обстеження і встановити, що ж спровокувало її зростання.

Кіста Бейкера: симптоми і лікування
Кіста Бейкера

Симптоми

За своїм зовнішнім виглядом кісти Бейкера являють собою щільне, але еластичне утворення, що відрізняються пружністю. Тому їх нескладно виявити, особливо якщо вони розташовані на колінному суглобі, адже кісти видно неозброєним оком, навіть якщо вони мають невеликі розміри. Якщо кіста Беккера розташована в підколінній ямці і має маленькі розміри, людина може тривалий час не знати про наявність у нього цієї патології, так як симптоми її будуть невиразними.

Якщо ж кіста Беккера в підколінній області починає збільшуватися в розмірах, тоді її не тільки візуально видно, але можна відчути наявність ущільнення.

Симптоми, викликані патологією, залежать від розміру освіти. Невеликі розміри кісти Беккера не викликають їх, але як тільки освіта починає зростати, відбувається здавлювання тканин, що оточують суглоб, що призводить до формування набряку в підколінній області і викликає у людини неприємні відчуття.

Надалі симптоми прогресують – больові відчуття стають все більш вираженими, а набряк розповсюджується не тільки на ту область, в якій локалізувалася кіста Беккера, але і на весь колінний суглоб.

Внаслідок цього розвиваються і інші симптоми кісти Беккера:

  • локальне підвищення температури;
  • обмеження рухливості;
  • почервоніння;
  • порушення ходи;
  • зниження чутливості гомілки і стопи через здавлювання утворенням нервових волокон.

Іноді кісти Беккера проходять з часом самостійно, а іноді вони залишаються незмінними протягом тривалого часу, погіршуючи якість життя людини. У деяких випадках кісти Беккера призводять до розвитку ускладнень. Тому якщо у дитини або дорослого виявлена кіста Бейкера, лікування повинно бути своєчасним. Зокрема, через здавлювання кровоносних судин відбувається порушення кровопостачання ураженої кінцівки, що з часом стає причиною розвитку варикозного розширення вен і тромбофлебіту.

Крім того, кісти Беккера страшні і тим, що вони можуть розірватися. Якщо стався розрив кісти Беккера, що міститься в порожнині освіти рідина стікає в гомілку, і хоча вона стерильна і не викликає бактеріального запального процесу, тим не менш формується серозне запалення з вираженою симптоматикою. Так, у людей, у яких стався розрив кісти Беккера, відзначається сильний біль, набряк гомілки з почервонінням шкіри, появою нестерпного свербежу, місцева і загальна гіпертермія. Запальний процес може тривати кілька тижнів, доставляючи людині найсильніші страждання.

Діагностика

Поставити діагноз «бурсит підколінної ямки» нескладно – така кіста Бейкера видно неозброєним оком і її легко можна промацати. Для підтвердження діагнозу лікар призначає пацієнтові ультразвукове дослідження. Іноді таке захворювання вимагає більш ретельної діагностики для диференціювання його від інших патологій, в тому числі пухлин. З цією метою може бути показане проведення комп’ютерної та магнітно-резонансної томографії.

Особливості лікування

Якщо у кісти Беккера невеликий розмір, і вона не заподіює незручності людині, її рекомендується спостерігати. Але в тих випадках, коли симптоми захворювання проявилися, і кіста Бейкера під коліном заважає людині нормально жити, показана її пункція. Процедура ця малоінвазивна і полягає у відсмоктуванні рідинного вмісту освіти за допомогою спеціальної голки. При цьому всередину в порожнину кісти Беккера вводиться протизапальний препарат, наприклад, гідрокортизон.

На жаль, таке лікування кісти Бейкера не завжди успішно – в половині випадків рідина знову набирається, і у людини знову розвивається бурсит підколінної ямки. Тому при рецидивуючому перебігу захворювання показана хірургічна операція. Таке втручання також проводиться з мінімальним порушенням цілісності шкірного покриву – через невеликий надріз в області підколінної ямки вводиться артроскоп, з допомогою якого кіста Бейкера колінного суглоба дренується, після чого видаляється і її капсула.

Після операційного вилучення кісти Бейкера разом з капсулою, людині потрібна реабілітація, яка полягає в лікувальній фізкультурі, масажі, застосування протизапальних і знеболюючих засобів.

Лікування консервативне при такій патології, як бурсит підколінної області, є малоефективним, оскільки має лише симптоматичне значення. З допомогою мазей і гелів можна на час зняти хворобливість і набряк, але так як кіста Бейкера все одно залишається, симптоми повертаються знову через якийсь час (зазвичай, як тільки людина перестає користуватися мазями).