Істміко-цервікальна недостатність – патологічний стан, що характеризується недостатністю шийки матки та її перешийка. В результаті прогресування недуги шийка стає м’якою і короткою, а також злегка відкривається, що в подальшому може стати причиною невиношування вагітності. Медична статистика така, що в 30-40% випадків саме ця хвороба стає причиною передчасних пологів, а також самовільних викиднів (зазвичай у другому триместрі вагітності).
Якщо вагітність протікає нормально, то шийка матки є своєрідним м’язовим кільцем, яке не дає плоду завчасно покинути порожнину дітородного органу. По мірі того як розвивається вагітність, плід збільшується в розмірах, кількість навколоплідних вод збільшується, з-за чого тиск в порожнині матки в цей час зростає і навантаження на шийку збільшується. Якщо ж у жінки була діагностована цервікальна недостатність, то у неї шийка просто не може впоратися з підвищенням навантажень. З-за цього нерідко спостерігається випинання оболонок плодового міхура в канал шийки, де вони можуть бути атаковані інфекційними агентами. Через деякий час відбувається їх розкриття, викидень або передчасні пологи. Найчастіше викидень відбувається після 12 тижнів вагітності.
Важливо знати, що ознаки істміко-цервікальної недостатності можуть бути абсолютно невиразним, тому варто постійно відвідувати кваліфікованого гінеколога під час вагітності, щоб він моніторив стан жінки і при необхідності їй була надана необхідна допомога.
Причини
Основними причинами прогресування істміко-цервікальної недостатності під час вагітності є наступні:
- проведення жінці ЕКО;
- травматизація шийки матки під час переривання вагітності хірургічним шляхом або шляхом вакуумної аспірації, при складних пологах – найбільш часта причина прояви недуги;
- дефекти у розвитку дітородного органу;
- великий плід;
- занадто велика кількість навколоплідних вод в матці;
- наявність в порожнині матки відразу декількох плодів;
- проведення раніше терапії хвороб шийки за допомогою конізації;
- різні функціональні зміни, які були спровоковані дефіцитом статевих гормонів або ж дисплазією сполучної тканини;
- проведення жінці діагностичного вискоблювання;
- народження плоду, що має тазове передлежання;
- накладення під час пологової діяльності акушерських щипців.
Також є функціональна причина прояви у жінки під час вагітності істміко-цервікальної недостатності – порушення гормонального балансу, який необхідний для нормального виношування дитини. До такого стану призводить гіперандрогенія і яєчникова недостатність. Якщо була виявлена саме функціональна форма патології, то її можна без особливої праці скоригувати за допомогою призначення необхідних препаратів. Надалі ж вагітність буде протікати без ускладнень.
Симптоматика
Істміко-цервікальна недостатність при вагітності
Саме з-за того, що істміко-цервікальна недостатність може протікати без виражених ознак, її можуть діагностувати вже після того, як стався викидень. Жінка ж практично не відчуває ніяких змін при наявності даної патології, так як розкриття шийки відбувається або з незначним болем, або навіть без неї. У деяких випадках можуть спостерігатися такі симптоми ИЦН:
- дискомфортні відчуття в нижній частині живота, які також можуть переміщатися і в поперекову область;
- відчуття розпирання або навіть тиску знизу живота;
- в окремих клінічних ситуаціях жінки відзначали, що у них з’явилися колючі болі всередині піхви;
- виділення слизового характеру з статевих шляхів, нерідко з кров’яними прожилками.
Ознаки істміко-цервікальної недостатність можна виявити під час проведення піхвового дослідження тоді, коли жінка буде ставати на облік по вагітності. Під час діагностичної маніпуляції можна визначити:
- загальний стан цервікального каналу. Лікар зможе оцінити пропускає він кінчик пальця або ж його весь. У нормі стінки шийки щільно зімкнуті. При цервікальної недостатності відзначається вільне проходження пальця;
- довжину і консистенцію шийки, а також можна визначити її розташування;
- якщо проводити огляд таким чином на пізніх термінах вагітності, то можна також визначити місце розташування передлежачої частини плоду.
Найбільш інформативним є трансвагинальная ехографія, яка дозволяє оцінити і довжину шийки, і форму зіву.
Лікувальні заходи
Лікування істміко-цервікальної недостатності при вагітності проводиться як консервативним шляхом, так і хірургічним. Іноді буває й так, що лікарі комбінують ці два методи для досягнення найкращого результату. Хірургічна методика полягає в тому, що під знеболенням на шийку налагоджують шви, основне завдання яких – забезпечувати внутрішній зів. Але при цьому також зашивається і зовнішній зів. При правильному їх накладення ризик викидня в значній мірі знижується.
Період для проведення втручання для кожної жінки встановлюється в індивідуальному порядку. Найчастіше таку маніпуляцію виконують до 17 тижнів, але не пізніше 28. Накладення швів здійснюється виключно в стаціонарних умовах і під внутрішньовенним наркозом, який не є шкідливим для плоду. Перед проведенням процедури обов’язково проводиться підготовка. За кілька днів до неї береться мазок з каналу, щоб виявити або спростувати наявність інфекційних агентів, а також проводять санацію піхви.
Протипоказання для проведення втручання даного роду:
- передлежання плаценти;
- наявність у плода аномалій розвитку;
- розвивається вагітність;
- наявність у жінки важких патологій, особливо що знаходяться в гострому періоді.
Щоб знизити ризик розвитку можливих ускладнень після втручання, показано кілька разів проводити аналіз мікрофлори і обробку піхви різними антисептичними препаратами. Крім цього, може бути призначена медикаментозна терапія, зокрема прийом спазмолітиків та лікарських засобів, які знижую тонус матки.
Накладені шви знімають:
- у разі появи виділень з піхви з домішкою крові;
- у разі пологів;
- на 37-38 тижні виношування дитини;
- при незначному або інтенсивного виділення навколоплідних вод.
Основним засобом консервативного лікування є встановлення кільця Мейєра. Воно являє собою невелику конструкцію, виготовлену з пластику. Її лікар гінеколог вводить у піхву. Протягом всієї вагітності дане кільце буде перерозподіляти вагу зростаючого плоду, тим самим знижуючи навантаження на шийку. Проводити установку конструкції можна на будь-якому терміні вагітності. Витягується вона безпосередньо під час початку пологової активності або ж на 37-38 тижні. Варто відзначити, що кільце може стати причиною прогресування дисбіозу у піхву вагітною, тому після його установки регулярно потрібно брати мазки для лабораторного вивчення. Якщо буду виявлені інфекційні агенти в аналізі, то в обов’язковому порядку жінці призначаються антибактеріальні препарати, а також пробіотики.
