Хвороба Фабрі: симптоми і лікування

192

Хвороба Фабрі (син. спадковий дистонический липидоз, церамидтригексозидоз, дифузна універсальна ангиокератома, хвороба Андерсена) — спадкове захворювання, що викликає проблеми з обміном речовин, коли відбувається скупчення гликосфинголипидов в тканинах людського організму. У чоловіків і жінок зустрічається в рівній мірі.

Головна причина розвитку хвороби полягає в хромосомні мутації, що передаються від батьків до дитини. Патологія має рецесивний механізм спадкування.

Хвороба має специфічної клінічної картиною, яка включає поява невеликих червонуватих або синіх плям на шкірі, больові відчуття у верхніх і нижніх кінцівках, ураження багатьох внутрішніх органів і систем.

Діагноз ставиться на підставі інформації, отриманої в ході проведення лабораторно-інструментальних обстежень. У процесі діагностування не останнє місце займають маніпуляції, що проводяться безпосередньо клініцистом.

Лікування зводиться до довічного прийому замісних лікарських препаратів. Показаний прийом медикаментів, спрямованих на купірування симптоматики.

Відповідно до міжнародного класифікатора хвороб (МКБ) десятого перегляду хвороба Фабрі не має окремого шифру. Захворювання відноситься до категорії «Інші сфинголипидозы», тому код за МКХ-10 буде Е75.2.

Етіологія

Хвороба Фабрі відноситься до категорії лізосомних захворювань накопичення. На тлі подібної патології розвивається недолік або значне зниження активності ферменту лізосом альфа-галактозидази А. Із-за таких змін гликосфинголипиды розщеплюються не повністю, а тому накопичуються в тканинах різних внутрішніх органів.

Найбільш часто накопичення гликосфинголипидов відбувається у таких органах і системах організму:

  • гладком’язові клітини;
  • ендотеліальні судини;
  • нирки;
  • серцевий м’яз;
  • ЦНС;
  • органи зору.

З поразкою цих сегментів пов’язані основні симптоми захворювання.

В основі розвитку патології лежить генетична аномалія статевий Х-хромосоми, що загрожує зниженням кількості або зменшенням активності альфа-галактозидаз А. Хромосомний дефект має рецесивним механізмом успадкування. Цей фактор обумовлює деякі відмінності в протіканні хвороби у представників різної статі.

Наприклад, у чоловіків присутній лише 1 Х-хромосома, і якщо вона виявиться аномальної, це викличе характерні ознаки захворювання. Хворий чоловік передасть патологічну Х-хромосому всім своїм дочкам з 100% вірогідністю, однак сини будуть абсолютно здоровими.

Що стосується жінок, у них присутній 2 Х-хромосоми. Якщо одна з них буде з мутацією, виникнуть специфічні симптоми, але менш виражені, ніж у чоловіків і будуть повільніше прогресувати. Якщо співпадуть 2 мутантні хромосоми, клініка буде важкою. З-за низької поширеності захворювання 2 спадкування генів (від матері та батька) відбувається в одиничних випадках. Жінки можуть передати аномальну Х-хромосому як сина, так і дочки — в обох випадках ймовірність захворіти у дитини становить 50 %.

Хвороба Фабрі: симптоми і лікування
Як передається хвороба Фабрі

Класифікація

Синдром Фабрі має кілька варіантів протікання:

  • класичний — маніфестація відбувається в дитячому віці (часто до 10 років), розвивається поліорганне ураження;
  • атиповий — відрізняється пізнім початком і залученням в патологічний процес лише одного органу, наприклад, лише нирок або серця.

Симптоматика

Хвороба передається по спадку, але навіть у членів однієї сім’ї захворювання може протікати по-різному. Клінічна картина в кожному випадку буде суто індивідуальною.

Зміни з боку шкірного покриву:

  • формування ангиокератом — невеликих плям, відтінок яких може змінюватися від червоного до синього, новоутворення можуть бути плоскими або трохи підніматися над шкірою;
  • локалізація висипки на сідницях, в області паху, навколо пупка, на пальцях верхніх кінцівок, ліктях і колінах — рідко уражається обличчя (в таких випадках розвивається симптом «метелика»);
  • поступове збільшення плям — відбувається в міру дорослішання пацієнта;
  • незначний свербіж;
  • відсутність больових відчуттів;
  • поширення висипки на слизову ротової порожнини або кон’юнктиву.

Симптоми, що виникають при залученні ЦНС:

  • ішемічний або геморагічний інсульт;
  • паралічі і парези;
  • порушення мовленнєвої функції;
  • проблеми з координацією;
  • судомні напади;
  • погіршення пам’яті;
  • уповільнення розумових процесів;
  • зміни з боку поведінки;
  • психічні розлади.

На ураження нирок можуть вказувати:

  • помутніння урини;
  • значна набряклість;
  • ознаки інтоксикації;
  • підвищення показників кров’яного тиску.

Якщо хвороба Фабрі поширилася на серце, це буде виражено такими ознаками:

  • потовщення стінок — помітно тільки на УЗД;
  • стенокардія;
  • інфаркт міокарда;
  • порушення серцевого ритму.

Офтальмологічні проблеми:

  • помутніння рогівки;
  • утворення катаракти;
  • пошкодження судин сітківки;
  • прогресуюче зниження гостроти зору.

Зміни з боку ШКТ мають наступні симптоми:

  • постійна нудота;
  • рідкісні блювотні позиви, які не приносять полегшення;
  • розлад акту дефекації — діарея.

Кістково-суглобові прояви:

  • періодичні суглобові болі;
  • деформація міжфалангових суглобів верхніх і нижніх кінцівок;
  • остеопороз та переломи;
  • асептичний некроз головки стегнової кістки.

На тлі синдрому Фабрі нерідко розвиваються поліневропатії з такою симптоматикою:

  • сильні і пекучі болі в кінцівках;
  • печіння і поколювання шкіри на кистях і стопах;
  • відчуття «мурашок» на шкірі;
  • поширення хворобливості на інші частини тіла;
  • підвищення температури;
  • повна відсутність або, навпаки, підвищене потовиділення.

Вкрай рідко при синдромі Фабрі виникають такі симптоми:

  • сильні запаморочення;
  • хиткість ходи;
  • шум у вухах;
  • поступове зниження слуху;
  • зміни згортання крові.

При класичному перебігу захворювання більшість ознак проявляються вже в 30 років.

Хвороба Фабрі: симптоми і лікування
Симптоми хвороби Фабрі

Діагностика

З встановленням правильного діагнозу проблем часто не виникає. Для остаточного підтвердження діагнозу обстеження повинно носити комплексний підхід.

Клініцисту слід самостійно виконати кілька маніпуляцій:

  • вивчити сімейну історію хвороби;
  • зібрати та проаналізувати життєвий анамнез;
  • виміряти показники кров’яного тиску, температури і серцевого ритму;
  • оцінити стан шкірного покриву;
  • визначити гостроту зору і слуху;
  • провести неврологічний огляд;
  • детально опитати пацієнта або його батьків — для складання повної симптоматичної картини і з’ясування ступеня вираженості клінічних ознак.

Найбільш інформативні лабораторні дослідження:

  • загальний і біохімічний аналізи крові;
  • загальноклінічний аналіз урини;
  • ПЛР-проби;
  • гормональні та імунологічні тести.

Інструментальна діагностика передбачає здійснення таких процедур:

  • ультрасонографія серця і органів очеревини;
  • рентгенографія грудної клітки;
  • іригоскопія;
  • КТ;
  • МРТ.

Можливе проведення пренатальної діагностики, що виконується за допомогою молекулярно-генетичних методик.

Хвороба Фабрі вражає велика кількість внутрішніх органів і систем, тому в діагностиці повинні приймати участь такі фахівці:

  • терапевт;
  • педіатр;
  • офтальмолог;
  • кардіолог;
  • гастроентеролог;
  • невролог;
  • отоларинголог;
  • пульмонолог;
  • нейрохірург;
  • дерматолог.

Лікування

Лікування передбачає довічний прийом лікарських препаратів з вмістом альфа-галактозидази А. Замісна терапія передбачає прийом «Реплагала» іди «Фабразима». Обидва медикаменту вводяться внутрішньовенно, однак дозування визначається лікарем в індивідуальному порядку.

Лікування хвороби Фабрі передбачає прийом лікарських препаратів, спрямованих на усунення клінічних проявів:

  • нестероїдні протизапальні речовини;
  • антиконвульсанти;
  • знеболюючі засоби;
  • інгібітори АПФ;
  • ліки для нормалізації АТ;
  • блокатори рецепторів ангіогенезу;
  • імуномодулятори.

Шкірні прояви можна усунути лазерною терапією, а при значному ураженні нирок необхідні гемодіаліз або пересадка донорського органу.

Можливі ускладнення

Навіть своєчасно розпочате лікування не може гарантовано уберегти пацієнтів від розвитку небезпечних для життя наслідків:

  • дихальна, серцева або ниркова недостатність;
  • формування тромбів;
  • тромбоемболія;
  • інфаркт, інсульт;
  • паралічі і парези;
  • розлади психіки;
  • злоякісна гіпертензія;
  • атріовентрикулярна блокада;
  • мерехтіння передсердь;
  • синдром слабкості синусового вузла;
  • мітральна недостатність;
  • стеноз аорти;
  • повна втрата зору.

Профілактика і прогноз

Захворювання має генетичний характер, тому в повній мірі уникнути виникнення патології на сьогоднішній день неможливо.

На етапі планування вагітності можна розрахувати ймовірність появи на світ хворого дитини. Для цього парі слід пройти консультацію у фахівця з генетики. Клініцист здійснить оцінку сімейного анамнезу і призначить генетичні тести.

Прогноз синдрому Фабрі умовно сприятливий: замісна терапія дає можливість попередити розвиток ускладнень і покращити якість життя. Наявність ускладнень захворювання практично у всіх випадках загрожує летальним результатом.