Хронічний риносинусит – запальний недуга хронічного характеру, що вражає слизові оболонки носа і поступово поширюється на придаткові пазухи. Частіше патологія вражає людей вікової категорії 45-70 років. Представниці прекрасної статі хворіють частіше, ніж чоловіки.
Хронічний риносинусит може вражати гайморову, фронтальну, сфеноидальную і решітчасту навколоносові пазухи. По мірі прогресування недуги слизова пазух і носа з-за запалення стає товщі, і набрякає. При цьому сполучення блокуються – формується специфічна камера, в якій поступово накопичується ексудат слизистого або гнійного характеру. Тривалість хронічного риносинуситу – близько 12 тижнів. Код за МКХ-10 – J32.
Етіологія
Спровокувати прогресування цієї недуги можуть такі чинники:
- грибкові патології;
- деформація бічній носової перегородки;
- наявність бактеріальних агентів;
- алергічний риніт;
- бронхіальна астма;
- вірусні інфекції (ГРВІ, грип та інше);
- зниження реактивності організму;
- вазомоторний риніт;
- вплив на організм людини несприятливих екологічних факторів;
- не повноцінно пролікований гострий риносинусит;
- захворювання стоматологічного профілю.
Класифікація
Клініцисти використовують кілька класифікацій хронічного риносинуситу, які ґрунтуються на локалізації патологічного процесу, його поширеності, типі запалення. Також важливою є класифікація за типом збудника патологічного процесу.
По локалізації:
- хронічний этмоидальный риносинусит або етмоїдит – запалюються решітчасті пазухи;
- хронічний верхньощелепної риносинусит – запальний процес вражає гайморові пазухи;
- фронтит – запалюється слизова лобних пазух;
- сфеноидит – уражаються клиновидні пазухи.
За поширеністю:
- хронічний гемисинусит. В цьому випадку спостерігається ураження всіх пазух, розташованих на одній стороні особи;
- хронічний гаймороэтмоидит. Запальний процес охоплює гратчасті і верхньощелепні пазухи;
- хронічний пансинусит. Запальний процес вражає відразу всі пазухи;
- хронічний полисинусит. Про його прогресуванні говорять в тому випадку, якщо запалення спостерігається відразу в декількох пазухах, що локалізуються з різних сторін носа.
Будова пазух носа і циркуляція повітря
За типом запального процесу:
- хронічний катаральний риносинусит;
- хронічний гнійний риносинусит. Характеризується наявністю періодів загострення з виділенням гнійного ексудату;
- хронічний поліпозний риносинусит. Характерна риса – розростання в пазухах виростів (поліпів);
- хронічний кістозний риносинусит. У пазухах формуються кістозні утворення, всередині яких накопичується ексудат.
Залежно від збудника:
- бактеріальний риносинусит. Прогресує внаслідок патогенної активності бактеріальних агентів. Лікування такої форми патології проводиться із застосуванням антибактеріальних препаратів;
- грибковий риносинусит. Патологія починає прогресувати внаслідок патогенної активності грибкових мікроорганізмів. Варто зазначити, що при даному типі в пазусі формується мицетома – специфічне щільне грибкове тіло. В план лікування у такому разі обов’язково включають антигрибкові фармацевтичні засоби.
Окремо варто виділити хронічний алергічний риносинусит. Він носить сезонний характер і абсолютно не залежить від активності мікробних агентів. Основна причина його прогресування – вплив на організм різних алергенів (спор грибів, пилку, вовни тощо). Характерна особливість алергічного риносинуситу – спільно з запаленням слизової оболонки пазух проявляються висипання на шкірному покриві, червоніють очі.
Симптоматика
Симптоми патології проявляються у пацієнта поступово. Іноді вони можуть бути виражені не яскраво, і сам хворий не звертає на них уваги. Але по мірі прогресування недуги проявляються такі ознаки:
- зниження нюху;
- закладеність носа. Даний симптом доставляє пацієнтові багато незручностей, так як він не може повноцінно дихати;
- голос стає гугнявим;
- з носа може періодично виділятися гнійний ексудат;
- слиз з носа стікає по задній стінці глотки;
- сльозотеча;
- тяжкість в різних ділянках обличчя. Даний симптом обумовлений скупчення ексудату в пазухах;
- головний біль. Прийом знеболюючих препаратів дає лише тимчасове полегшення, після чого цей симптом знову повертається.
Симптоматичні ознаки хронічного риносинуситу
У період загострення спостерігаються такі симптоми:
- посилення закладеності носа;
- гіпертермія, але не вище 37,5–38 градусів;
- з носової порожнини виділяється в’язка слиз коричневого, зеленого або білого кольору;
- біль у лицевої області;
- виражений головний біль. Даний симптом проявляє себе найбільш інтенсивно у разі прогресування гнійного процесу.
Діагностика
Стандартний план діагностики недуги включає в себе такі заходи:
- анамнез скарг пацієнта;
- анамнез самого недуги;
- загальний огляд, що включає пальпацію і перкусію;
- риноскопія;
- рентген пазух;
- КТ пазух носа;
- діагностична пункція пазух;
- УЗД пазух;
- посів вмісту, отриманого з пазух.
Лікування
Лікуванням недуги займається ЛОР-лікар. На час терапії хворого поміщають в стаціонар, щоб лікарі могли моніторити його стан, а також ефективність лікування. При необхідності проводитися його корекція. Лікування хронічного риносинуситу проводять консервативними і хірургічними методиками.
Медикаментозне лікування:
- антибіотики. Дана група препаратів призначається після отримання результатів мікробіологічного дослідження вмісту уражених пазух;
- антибактеріальні спреї для місцевого застосування;
- антигістамінні препарати і кортикостероїди включають в план лікування з метою мінімізувати запалення;
- судинозвужувальні та протинабрякові засоби для місцевого застосування (зазвичай у вигляді крапель);
- імуномодулятори;
- муколітики;
- жарознижуючі препарати;
- антизапальні кошти.
Хірургічне лікування:
- пункція уражених пазух. Проводять дане втручання з метою видалення з пазух гнійний ексудат, а після ввести в них антибактеріальні препарати;
- ЯМИК-катетер. Це спеціальний інструмент, оснащений 2 балонами, які можна роздути. У носовий хід вводять даний гумовий катетер, роздмухують балони, після чого видаляють вміст пазух шприцом.
Народна медицина
Застосовувати засоби народної медицини можна тільки з дозволу лікаря та в тандемі з методиками офіційної медицини. Вони допомагають усунути неприємні симптоми захворювання, але сам недуга не вилікують.
Для лікування використовують такі народні засоби:
- настойка евкаліпта, ромашки, шавлії, валеріани і календули. Це народний засіб можна використовувати як для проведення інгаляцій, так і для постановки компресів;
- суміш з лука, соку картоплі і меду;
- суміш з хрону і лимона. Ефективний засіб для лікування недуги.
