Хронічний риніт – недуга, для якого характерні повторювані прояви симптомів гострого риніту – утруднення процесу вдихання повітря через ніс, рясні виділення різної консистенції, зниження гостроти нюху.
Така форма захворювання приносить сильний дискомфорт в життя хворої людини і безпосередньо впливає на загальний стан організму. Для запального процесу не існує поділу на вік і стать людини – він рівною мірою виникає як у дорослих, так і у дітей. Найпоширенішою причиною виникнення такого типу риніту є знижений рівень імунітету.
Хронічний риніт має кілька різновидів, тому перебіг хвороби, симптоми і лікування будуть визначеними для кожного типу окремо, але в будь-якому випадку воно буде носити комплексний підхід і складатися з медикаментозної терапії, фізіотерапії і з застосуванням народних засобів.
Етіологія
Основними причинами формування хронічного риніту вважаються:
- потрапляння в організм алергічних речовин;
- постійне користування краплями для носа, які дуже часто викликають звикання і після цього стають абсолютно не ефективними;
- перепад рівня гормонів в організмі з-за вагітності, порушення роботи або видалення однієї з частин щитоподібної залози;
- зловживання спиртовмісними напоями і нікотином;
- прийом в їжу гострих страв;
- патології будови носової перегородки і пазухи;
- вдих повітря з високим вмістом пилу або газу, що призводить до подразнення слизової оболонки носа;
- наслідки пластичних операцій, під час яких була змінена форма носових раковин;
- запалення аденоїдів;
- різні захворювання організму хронічного характеру;
- ослаблений імунітет;
- інші запальні процеси в носовій порожнині;
- генетична схильність.
Різновиди
Види хронічного риніту
Залежно від причин виникнення, хронічний риніт поділяється на такі види:
- хронічний катаральний риніт — спостерігається рівномірне запалення носових раковин. Процес супроводжується сильними виділеннями з носа і ускладненим диханням;
- хронічний гіпертрофічний риніт – збільшення слизової носа, яка в меншій мірі або повністю не реагує на лікарські препарати;
- хронічний атрофічний риніт – освіта в носі кірочок, які тягнуть за собою зниження чутливості нюху. У рідкісних випадках кірки можуть мати неприємний запах. Також спостерігається витончення слизової оболонки;
- алергічний – може бути сезонним або спостерігатися круглий рік. Викликається вдиханням алергенів;
- хронічний вазомоторний риніт – який, в свою чергу, може бути різного характеру — медикаментозного, гормонального, харчового, що виник внаслідок переохолодження організму або вдихання крижаного повітря;
- професійний – причини виникнення якого криються в робочих умовах.
По прояву симптомів захворювання поділяється на кілька стадій:
- початкова – ознаки запалення виявляються яскраво, з рясними виділеннями;
- середня – обсяги виділюваної рідини зменшуються, порівняно з попередньою стадією, набряк слизової збільшується;
- важка – власне хронічний риніт, із загостренням і відступом симптомів.
Лікуються практично всі типи запалення, крім алергічного, тому що для його лікування потрібно всього лише відгородитися від впливу алергенів. Інші типи добре піддаються будь-яких методів терапії, які включають в себе навіть народні кошти.
Симптоматика
Оскільки видів недуги досить багато, то кожному з них характерні свої ознаки. Так, симптомами хронічного катарального риніту можуть бути:
- виділення з носа не рясні, але часті, з гнійними домішками;
- неможливість вдихнути повітря через ніс;
- мігруюча закладеність частин носа;
- погіршення нюху;
- набряклість слизової носа, що посилюється в нічний час;
- зменшення обсягів носових проходів.
Стан хворого поліпшується після прийому гарячої ванни або душу, а також під час виконання фізичних вправ.
Ознаки гіпертрофічного риніту:
- постійна закладеність носових шляхів;
- виділення гнійної рідини;
- погіршення не тільки нюху, але і слуху;
- зміна тембру голосу;
- хропіння ночами, незалежно від статі і віку.
Симптоми такого типу запального процесу виражаються після тривалого протікання хронічного катарального риніту.
Симптоматика хронічного атрофічного риніту:
- відчуття печіння у носі;
- виділень не спостерігається;
- утворення кірок жовтуватого або зеленого відтінку, мають смердючий запах;
- рясні кровотечі з носа, особливо при торканні до скориночкою;
- сильні головні болі;
- напади сильного кашлю.
Такого типу недуги притаманне також потоншення слизової оболонки до такої міри, що можна побачити хрящ.
Для хронічного вазомоторного риніту характерно:
- закладеність носа, але тільки вранці;
- рясне виділення водянистої рідини;
- підвищена сльозоточивість;
- часті напади чхання;
- поява новоутворень у носі синього відтінку.
Аналогічні симптоми має хронічний алергічний риніт, тільки до них можуть додатися:
- сильний свербіж піднебіння і носа;
- сльозоточивість супроводжується болем в очах;
- повна втрата здатності до нюху;
- притуплення здатності відчувати смак їжі.
При своєчасному зверненні за допомогою до фахівців, можливо запобігти появі наслідків, які не завжди піддаються лікуванню. Добре лікуються всі типи недуги, навіть з допомогою застосування народних засобів.
Ускладнення
Наслідками хронічного катарального риніту є:
- запалення вух;
- поява карієсу;
- кон’юнктивіт;
- фарингіт;
- бронхіт.
Несвоєчасне лікування алергічного риніту може спричинити за собою утворення бронхіальної астми.
Часте вдихання холодного повітря призводить до прояву запалення мигдалин, постійного неприємного запаху з ротової порожнини, різних захворювань легенів і бронхів.
Діагностика
При діагностиці хронічного риніту важливе значення має визначення типу запального процесу. Варто відзначити, що діагностичний процес спрощується тим, що для кожного з зазначених видів недуги характерно власне зовнішній прояв.
Для алергічного риніту характерно почервоніння носа і очей. Носові раковини також схильні до набряків, але при впливі лікарських препаратів приходять в норму. Гіпертрофічний риніт супроводжується збільшенням слизової носових раковин, яка не зменшується від дії ліків, носові ходи зменшені. Хронічний атрофічний риніт можна відрізнити за сухості і стоншування слизової оболонки в носі. Крім огляду, проводиться детальний опитування хворого для визначення часу першого прояву ознак хвороби і з’ясування можливих самостійних спроб вилікувати риніт.
Апаратне обстеження пацієнта включає в себе:
- ендоскопію носоглотки;
- рентген;
- КТ пазух носа;
- риноманометрию.
Також може знадобитися консультація алерголога, для підтвердження діагнозу алергічного риніту.
Лікування
Лікування хронічного риніту проводить тільки лікар отоларинголог. Кожен з типів запалення має власні способи лікування. Так, алергічний риніт можна вилікувати обмеженням будь-яких контактів з алергенами і застосуванням протиалергічних препаратів. Атрофічний риніт лікується зволожуючими і пом’якшуючими краплями або спреями, а також прийомом вітамінів А, В і Д. При будь-яких проявах хронічного риніту відмінним методом лікування стає промивання носової порожнини.
Хірургічні методи лікування застосовуються тільки в тому випадку, коли основна хвороба ускладнюється викривленням перегородки носа, а також при атрофічному риніті, коли потрібно звузити просвіт носових проходів. Фізіотерапевтичне лікування включає в себе голковколювання.
Хірургічне лікування хронічного гіпертрофічного риніту
Крім всіх перерахованих вище способів, лікувати недугу пацієнтам можна самостійно застосовувати народні засоби в домашніх умовах. Але робити це дозволено тільки з дозволу свого лікуючого лікаря.
Народні методи лікування включають в себе настойки і відвари для промивань з:
- чистотілу;
- м’яти;
- кори малини, калини, солодки;
- лаврового листа;
- дрібно нарізаної буряків;
- хрону і лимонів.
Важливо пам’ятати, що вилікувати хронічний риніт тільки народними засобами неможливо. Повноцінне лікування хронічного риніту можливо тільки в комплексі з медикаментами.
Профілактика
Для того щоб звичайна форма риніту не перейшла в хронічну, потрібно:
- зміцнювати імунітет, особливо в сезон загострень вірусних захворювань;
- для запобігання алергійного риніту, слід захистити себе від впливу алергенів, змінити місце роботи або проживання;
- своєчасно лікувати всі захворювання і інфекції дихальних шляхів;
- вживати в їжу велику кількість вітамінів;
- проходити профілактичні огляди;
- проводити профілактику захворювання народними засобами (періодично промивати носову порожнину).