Хронічний атрофічний гастрит – уповільнений недуга, під час якого відбувається витончення слизової шлунка, зниження кількості вироблення шлункового соку через зменшення кількості залоз. Приблизно в половині випадків таке захворювання обов’язково супроводжується зміною структури оболонки, тобто її метаплазія. Це обумовлюється зменшенням кількості нормальних клітин і залоз і освітою гібридів, що володіють таким поєднанням ознак, яких в нормі бути не повинно. Найчастіше відбувається заміщення клітин шлункових кишковими. Крім цього, недуга відрізняється тим, що по мірі прогресування втягує в запальний процес анатомічно розташовані поблизу внутрішні органи ШКТ, а також відбувається порушення функціонування кровоносної та нервової систем.
Є два основних чинника формування подібного розладу – протікання в тілі аутоімунних процесів, під час яких організм приймає власні клітини за чужорідні і виробляє антитіла проти них. Такий тип недуги є досить рідкісним розладом, оскільки зустрічається у кожного десятого пацієнта з діагнозом хронічного атрофічного гастриту. Друга головна причина – інфікування бактерією хелікобактер пілорі.
Характерних симптомів у захворювання немає, оскільки воно виражається аналогічними ознаками, як і в інших типів гастриту. Наприклад, виникнення болю натщесерце або через деякий час після прийому їжі, підвищене газовиділення, відрижка з неприємним запахом і печія, а також неприємні відчуття в шлунку і загальна слабкість організму.
Діагностика передбачає проведення цілого комплексу заходів як лабораторних, так і інструментальних. Таким чином, вона включає в себе вивчення аналізів крові, урини і калових мас пацієнта, проведення ФЕГДС, біопсії, зондування, УЗД та рентгенографії. Лікування повністю залежить від різновиду хвороби, але в більшості випадків призначають проходження курсу медикаментозної терапії, дотримання дієтичного харчування і використання народних коштів медицини. Виконання хірургічного втручання при такому розладі не передбачено.
Етіологія
Головні причини формування такої хвороби — аутоімунні захворювання і патологічний вплив мікроорганізму. Іншими сприятливими факторами є:
- неправильне функціонування ендокринної системи;
- гострі отруєння;
- безліч первинних і вторинних патологій ШКТ;
- наявність у людини інфекційних розладів;
- ведення нездорового способу життя;
- спадковість;
- рефлюкс;
- нераціональний режим праці та відпочинку;
- опромінення організму;
- неправильне харчування – вживання в їжу надмірно жирних, гострих та пересолених страв, а також приготування їжі з неякісних продуктів. Саме тому в лікуванні такого захворювання особливе місце займає дієта;
- недолік в організмі одного або цілої групи вітамінів, що сприяє вираженню специфічних симптомів;
- безпричинне застосування медикаментів без призначення лікаря або недотримання дозування.
Таке захворювання є досить важким станом, який вимагає тільки комплексною та тривалої терапії. При несвоєчасному лікуванні (за допомогою медикаментів або народних засобів) такий тип гастриту може перевтілитися в онкологію.
Порівняння здорового шлунка і ураженого атрофічним гастритом
Різновиди
Існує кілька типів хронічного атрофічного гастриту в залежності від причин виникнення. Таким чином, недуга ділиться на:
- гелікобактерний – інфікування людини бактерією хелікобактер пілорі. Спочатку поразка слизової носить поверхневий характер, але в міру прогресування, процес поширюється на глибші шари оболонки. Це найчастіша форма розладу;
- аутоімунний – часто залучає в патологічний процес лише антральний (найнижчий) відділ шлунка. Прогресує через вироблення організмом антитіл проти власних клітин.
Це основна класифікація хвороби. Але існує ще кілька поділів хронічної форми атрофічного гастриту:
- вогнищевий – характеризується атрофією не всієї слизової, а тільки деяких її ділянок і відрізняється підвищеною кислотністю шлункового соку;
- дифузний – під час діагностики виражаються важкі дистрофічні зміни оболонки. Є середньою стадією між поверхневою формою захворювання і сильної дистрофією. Такий тип недуги досить легко піддається лікуванню на відміну від гіперпластичної і антральной форми;
- мультифокальный – має тяжкий перебіг і зустрічається дуже рідко. Проявляється відмиранням клітин і недостатнім виробленням соляної кислоти. Найчастіше діагностується у людей похилого віку;
- помірний – відрізняється часткової трансформацією клітин і залоз у патологічні;
- поверхневий – найбільш легка форма недуги, оскільки без проблем піддається комплексної терапії, на відміну від більш важких типів – вогнищевого або гиперпластического;
- хімічний – може формуватися на тлі рефлюкс-гастриту, тривалого прийому спиртних напоїв і медикаментів. При несвоєчасному лікуванні тягне за собою появу таких ускладнень, як ерозія, карцинома і поліпи;
- гіперпластичний – при такій формі захворювання відбувається не тільки атрофія слизової, але і її гіперплазія. На цьому тлі відбувається порушення структури оболонки, вона приймає вигляд губки, має безліч складок і тріщин, а також невеликих вузликів і дрібних виразок.
Незважаючи на те що кожна з форм передбачає проведення комплексного лікування з застосуванням медикаментів, народних коштів і дієти, воно не завжди закінчується одужанням. Це пояснюється тим, що хронічний атрофічний гастрит може трансформуватися в онкологію, особливості його гіперпластичних та мультифокальна форми.
Симптоми
Зовнішнє прояв подібного захворювання практично нічим не відрізняється від вираження симптомів будь-який інший різновиди гастриту. Найчастіше виявляються такі характерні ознаки, як:
- хворобливість в області шлунка – зазвичай носить тупий характер і виникає натщесерце або через деякий час після вживання їжі;
- дискомфорт – визначається тиском, розпиранням, почуттям тяжкості і швидкого насичення;
- сильна печія;
- відрижка з неприємним кислим запахом;
- метеоризм;
- підвищене потовиділення;
- неприємні відчуття в ротовій порожнині, пов’язані з появою білуватого нальоту на язиці та металевим присмаком;
- значне зниження маси тіла, яке обумовлюється відразою до їжі;
- блідість шкірного покриву;
- підвищена ламкість нігтьових пластин і випадання волосся;
- виникнення запального процесу в яснах;
- слабкість і млявість організму.
Крім цього, є специфічні ознаки для деяких видів атрофічного гастриту. Наприклад, для вогнищевого додатковими симптомами є – повна непереносимість деяких продуктів харчування, зокрема, таких як молоко та кисломолочні продукти, деякі сорти м’яса і яйця, приготовані в будь-якому вигляді. Після їх вживання в їжу виникає печія, напади нудоти і блювоти.
Антральний тип відрізняється проявом нудоти тільки після сну. Гіперпластичний – постійне вираз болю в шлунку і освіта крововиливів.
Крім цього, незважаючи на різновид захворювання, воно практично завжди супроводжується порушенням роботи не тільки шлунку, але й інших органів ШЛУНКОВО-кишкового тракту. З цієї причини вторинними симптомами є зміна кишкової функції і метаплазія клітин шлунка. Деякі з клінічних проявів можна усунути лише медикаментами, а інші за допомогою народних засобів медицини.
Діагностика
Встановлення остаточного діагнозу вимагає проведення комплексного обстеження. Перед виконанням інструментально-лабораторних досліджень необхідно здійснення декількох заходів лікарем:
- вивчення історії хвороби та анамнезу життя пацієнта – це дозволить спеціалісту виявити можливі причини формування хвороби;
- фізикальний огляд – під час нього відбувається пальпація і простукування передньої стінки черевної порожнини, вимірювання обсягів живота і огляд ротової порожнини. Це допоможе лікарю виявити наявність і ступінь інтенсивності прояву симптомів.
Лабораторні дослідження включають проведення:
- аналізів крові – для пошуку патологічних антитіл і змін її складу;
- вивчення калових мас – для виявлення можливої кровотечі;
- дослідження урини – для виявлення супутніх захворювань.
Це дасть можливість спеціалісту відрізнити гиперпластическую форму хвороби від мультифокальної, осередкову від дифузної.
До інструментальним методам діагностики відносять:
- ФЕГДС з виконанням біопсії – процедура, що дозволяє оцінити стан слизової оболонки шлунка й інших органів ШЛУНКОВО-кишкового тракту;
- УЗД;
- рентгенографії із застосуванням контрастної речовини необхідно для оцінювання активності шлунка;
- СКТ – необхідно для виявлення антрального хронічного атрофічного гастриту.
Процедура ФЕГДС
Після вивчення всіх результатів обстеження лікар призначає найбільш ефективну тактику лікування.
Лікування
Перш ніж призначати яку-або терапію, пацієнту рекомендовано повністю відмовитися від шкідливих звичок. Тільки після цього призначають прийом медикаментів. Для усунення хронічного атрофічного гастриту показано:
- знеболюючі речовини та інші препарати для ліквідації симптомів;
- курс антибіотиків і антихелікобактерних ліків;
- ІПП;
- внутрішньовенні ін’єкції вітамінів;
- відновлювальні та обволікаючі медикаменти для захисту слизової;
- прокінетики.
У комплексне лікування входить застосування фізіотерапії:
- електрофорез;
- вплив електричного поля;
- магнітне випромінювання.
Основне місце в терапії займає дотримання дієтичного харчування. Воно передбачає відмову від шкідливої їжі, зокрема жирних та гострих страв, газованих напоїв, маринадів і копченостей. Передбачає вживання тільки теплої їжі, ні в якому разі не гарячою, ретельне пережовування і виключення переїдання, особливо перед сном. Їсти потрібно невеликими порціями по п’ять разів на день.
У деяких випадках можливе лікування народними засобами медицини, але перед їх застосуванням потрібно обов’язково проконсультуватися з лікарем.
Специфічної профілактики захворювання не існує, необхідно лише вести здоровий спосіб життя, дотримуватися рекомендацій щодо харчування, приймати ліки тільки за призначенням лікаря з обов’язковим дотриманням дозування.
