Гіпотиреоз у дітей – обумовлюється недостатньою секрецією тиреоїдних гормонів, що виникає на тлі дисфункції такого органу, як щитовидна залоза. Хвороба загрожує формуванням важких наслідків, у тому числі кретинізм. Причини формування хвороби відрізняються в залежності від варіанту її протікання. Варто відзначити, що виділяють вроджений і набутий гіпотиреоз у дітей. В деяких випадках встановити провокуючий фактор не представляється можливим.
Клінічна картина досить специфічна і виражається в млявості і загальмованості малюка, м’язової гіпотонії, а також у пізньому прорізуванні зубів і закриття джерельця. Крім цього, характерна поява розумової відсталості.
Поставити правильний діагноз можна як після появи дитини на світ, так і під час внутрішньоутробного розвитку плоду. У першому випадку необхідний широкий спектр лабораторно-інструментальних обстежень, дані яких вивчаються педіатром або дитячим ендокринологом. У другій ситуації діагностуванням займається неонатолог.
Консервативне лікування хвороби, а саме медикаментозне – полягає в тривалій або довічної замісної терапії препаратами натрію.
У міжнародній класифікації захворювань у подібної патології немає власного шифру – вона відноситься до категорії «інші форми гіпотиреозу», через що має код за МКХ-10 – Е03 – Е03.9.
Етіологія
Подібний недуга може розвиватися на фоні порушення функціонування гіпоталамуса, гіпофіза та тиреоїдної системи. Примітно те, що приблизно у кожного п’ятого пацієнта з вродженим гіпотиреозом в якості провокуючого чинника набуває генетична аномалія. Однак найчастіше патологія має випадковий характер.
У дітей найбільш часто діагностується первинний гіпотиреоз, формування якого обумовлена аномаліями щитовидної залози – у таку категорію варто віднести її повна відсутність, недорозвиненість або зсув. Подібні відхилення можуть бути спровоковані:
- несприятливими умовами навколишнього середовища;
- дефіцитом йоду в раціоні майбутньої матері;
- внутрішньоутробним інфікуванням плода;
- безконтрольним застосуванням вагітної медикаментів, зокрема транквілізаторів, солей літію, тиреостатиків і брамінів;
- наявністю в історії хвороби жінки аутоімунного тиреоїдиту характеру або ендемічного зобу.
Придбані гіпотиреози формуються на тлі таких факторів:
- вроджені або вторинно сформовані аномалії таких органів, як гіпофіз і гіпоталамус;
- хірургічне висічення щитовидної залози;
- формування пухлин злоякісної або доброякісної течії в гіпоталамо-гіпофізарній зоні головного мозку;
- інсульт, який зустрічається у дітей украй рідко;
- епідемічна недостатність йоду;
- травмування або запалення щитовидної залози або гіпофіза.
Варто враховувати, що приблизно в 10% випадків з’ясувати причини, чому сформувався первинний або вторинний гіпотиреоз неможливо.
Класифікація
Відштовхуючись від часу формування недуги, розрізняють:
- вроджений гіпотиреоз у дітей – у таких випадках діти вже з’являються на світ з тиреоїдною недостатністю. Поширеність такого різновиду патології становить 1 випадок на 5 тисяч новонароджених. Особливістю є те, що у дівчаток патологія діагностується у кілька разів частіше, ніж у хлопчиків. Часто виявляється у дітей до року;
- набутий гіпотиреоз у дітей – формується на тлі найрізноманітніших, іноді не встановлених причин і виявляється в більш старшому віці, ніж попередній тип недуги;
- неонатальний або транзиторний гіпотиреоз у дітей – складає лише 2% з усієї кількості випадків виявлення подібного недуги.
Спираючись на етіологічний фактор, захворювання може бути:
- первинним – утворюється при відсутності, видалення або недорозвиненні щитовидної залози;
- вторинним – розвивається за патологій, які негативно впливають на систему, що відповідає за секрецію тиреоїдних гормонів, яка включає в себе гіпофіз;
- третинним – пусковим механізмом виступає ураження гіпоталамуса, наприклад, його травмування, хірургічні втручання або інсульт.
Окремо варто виділити периферичний гіпотиреоз – він обумовлюється порушенням транспортування або сприйняття гормонів щитовидної залози тканинами організму.
По прояву клінічних ознак гіпотиреоз у дитини існує в таких типах:
- латентний (субклінічний гіпотиреоз у дітей) – характеризується повною відсутністю симптоматики і незначним відхиленням лабораторних показників. У таких випадках спостерігається лише зростання тиреотропного гормону, а рівень трийодтироніну і тироксину залишається в межах норми;
- типовий або явний – відрізняється значним виразом симптомів і яскраво вираженими лабораторними змінами.
Симптоматика
В незалежності від етіологічного фактора ознаки гіпотиреозу у дітей будуть однаковими – для типової клінічної картини характерні:
- швидка стомлюваність і слабкість;
- сухість, формування тріщин і лущення шкірного покриву, особливо на п’ятах і ліктях;
- деформація і ламкість нігтьових пластин;
- підвищене випадання волосся;
- постійна мерзлякуватість;
- пальці верхніх і нижніх кінцівок холодніше, ніж усе тіло;
- порушення концентрації уваги;
- погіршення пам’яті;
- зниження розумових здібностей – найтяжча форма такого стану називається кретинізмом;
- розлад сну – груднички плутає день і ніч;
- безпричинне підвищення маси тіла;
- зниження апетиту;
- почастішання серцевого ритму;
- обкладеність язика білим або сірим нальотом, на якому видно відбитки зубів;
- часті рецидиви стоматиту;
- розвиток карієсу;
- розлад стільця, що виражається в хронічних запорах.
Ще одним характерним зовнішнім проявом хвороби вважається мікседема, що в медичній сфері відоме під назвою «слизовий набряк». Такий ознака виражається в:
- набряки повік і обличчя, кистей і мови, а також нижніх кінцівок;
- осиплості голосу;
- повну відсутність волосяного покриву в області брів;
- звуженні просвіту очних щілин.
У старших дітей, тобто підліткового віку симптоматика буде включати в себе:
- низьку температуру тіла;
- зниження успішності в школі;
- припинення менструацій у дівчат;
- збільшення молочних залоз у юнаків;
- відставання в статевому розвитку;
- ожиріння;
- затримку росту;
- часту зміну настрою;
- уповільнене мислення;
- глухонемоту;
- різні порушення психіки.
Симптоми гіпотиреозу
Діагностика
Незважаючи на те, що при гіпотиреозі спостерігається прояви досить специфічною і яскраво вираженої симптоматики, встановлення правильного діагнозу вимагає комплексного підходу, що ґрунтується на лабораторних изучениях крові.
Тим не менш важливе значення мають такі маніпуляції первинної діагностики, виконувані педіатром або дитячим ендокринологом:
- ознайомлення з історією хвороби маленького пацієнта;
- збір і вивчення анамнезу життя хворого, в тому числі враховується інформація щодо внутрішньоутробного розвитку;
- ретельний фізикальний огляд;
- детальне опитування пацієнта або його батьків – для з’ясування першого часу та інтенсивності прояву симптомів у дітей, що вкаже на характер протікання патологічного процесу.
Лабораторні дослідження включають в себе:
- загальноклінічний аналіз і біохімія крові;
- імунологічні аналізи крові;
- вивчення сироватки крові – для встановлення рівня ТТГ;
- аналіз крові на гормони щитовидної залози.
Інструментальна діагностика передбачає виконання:
- УЗД щитовидної залози;
- КТ та МРТ головного мозку;
- сцинтиграфії;
- рентгенографії суглобів і трубчастих кісток – це потрібно для визначення їх реального віку, згідно з порушеннями розвитку скелета.
Виявити присутність подібної хвороби може також неонатолог ще на етапі внутрішньоутробного розвитку плода за допомогою УЗД скринінгу. Питання про штучне переривання вагітності вирішується в індивідуальному порядку.
Лікування
Лікування гіпотиреозу у дітей
Тактика терапії подібного недуги буде дещо відрізнятися від його протікання. Наприклад, субклінічна форма гіпотиреозу дуже часто не вимагає здійснення яких-небудь специфічних лікувальних заходів. У таких випадках достатньо дотримання щадного раціону, спрямованого на збагачення меню продуктами з високим вмістом йоду.
Типове перебіг первинного, вторинного і третинного гіпотиреозу вимагає тривалої, частіше – довічної замісної терапії шляхом прийому гормонів щитовидної залози.
При будь-якому варіанті перебігу лікування гіпотиреозу у дітей додатково має включати в себе:
- прийом вітамінних комплексів, препаратів натрію і ноотропних засобів;
- лікувальний масаж;
- вправи ЛФК.
Варто зазначити, що при розвитку кретинізму повне лікування неможливо – вищевказані терапевтичні методики підтримують нормальний стан дитини. Більш того, пацієнту необхідний сестринський догляд.
Можливі ускладнення
Будь-яке зволікання з лікуванням такого захворювання загрожує розвитком наступних наслідків:
- порушення всіх обмінних процесів;
- серцева недостатність;
- аритмії та інфаркт міокарда;
- розлад процесу ковтання і дихальної функції;
- гіпотиреоїдна кома.
Профілактика і прогноз
Не існує специфічних заходів, щоб уникнути розвитку такої недуги, чому профілактика гіпотиреозу у дітей спрямована на:
- адекватне ведення вагітності;
- попереднє консультування пари, яка вирішила завести дитину в спеціаліста з генетики;
- регулярне відвідування акушера-гінеколога під час виношування плоду;
- збагачення раціону дитини йодом.
Крім цього, дуже важливо на постійній основі проходити обстеження у педіатра.
Результат недуги диктується такими факторами – форма хвороби, вікова категорія пацієнта, час діагностики, адекватності лікування і правильно підібрана дозування замісних препаратів.
Найчастіше своєчасна терапія дозволяє швидко усунути симптоми і нормалізувати стан хворого, а також показники фізичного та розумового розвитку. Важкий перебіг хвороби і повна відсутність терапії призводить до непоправних наслідків і ускладнень.
