Гіпогалактія (гиполактация) – стан, при якому у годуючої матері виділяється значно меншу кількість молока, ніж належить або ж його вироблення взагалі припиняється через п’ять місяців після пологів. Саме це і є причиною раннього припинення грудного вигодовування.
Причини розвитку такого патологічного процесу у годуючих мам можуть бути не тільки фізіологічними, але і психологічними. Зважаючи на те, що клінічна картина гіпогалактії однозначна, лікування, за умови, що матір звернутися до лікаря вчасно, дає позитивні результати. У більшості випадків специфічні терапевтичні заходи допомагають відновити жінці можливість годування дитини природним чином.
Слід зазначити, що гіпогалактія становить небезпеку для здоров’я самої дитини, а не матері, оскільки, не маючи належного харчування, малюк відстає в фізичному розвитку, його імунна система не захищена, що стає причиною розвитку інших захворювань.
Діагностика включає в себе фізикальний огляд жінки, збір анамнезу та проведення лабораторно-інструментальних діагностичних заходів. За умови, що будуть виконуватися всі рекомендації лікаря, прогноз у більшості випадків сприятливий.
Етіологія
Розрізняють первинну і вторинну форми гіпогалактії.
Перший тип захворювання може бути обумовлений наступними етіологічними факторами:
- ускладнений перебіг вагітності, складна родова діяльність;
- відсутність смоктального рефлексу у малюка або пізнє прикладання до грудей;
- нейроендокринні розлади, які виникли під час пологів.
Розвитку вторинної гіпогалактії може сприяти наступне:
- прийом жінкою гормональних препаратів;
- неповноцінне харчування матері, недотримання режиму дня;
- відсутність режиму годування малюка;
- системні та аутоімунні захворювання матері;
- захворювання сечостатевої системи інфекційного характеру.
Крім фізіологічних факторів виникнення даного патологічного процесу, слід виділити і психологічні причини гіпогалактії:
- відсутність у матері бажання займатися дитиною, виконувати свої функції як матері;
- дотримання пропаганді штучного вигодовування;
- напружений режим дня, суміщення роботи або навчання з доглядом за малюком;
- часті стреси, постійне нервове перенапруження;
- нездорова психологічна обстановка в сім’ї;
- хронічна втома;
- ведення асоціального способу життя.
Слід зазначити, що психологічні чинники розвитку такої патології зустрічаються не рідше, ніж фізіологічні. Саме тому профілактика і лікування гіпогалактії обов’язково включає емоційний спокій і здорові стосунки в родині.
Також слід виділити групу ризику розвитку захворювання:
- ранній вік (до 18 років) матері;
- наявність захворювань ендокринної системи;
- анемія;
- хвороби серцево-судинної системи;
- занадто ранні або пізні пологи;
- складна вагітність;
- наявність захворювань сечостатевої системи;
- психоемоційна нестабільність;
- медичні і мимовільні аборти в анамнезі;
- проведення кесаревого розтину.
Тому жінкам, які входять у групу ризику, лікарі рекомендують своєчасно проводити заходи по профілактиці гіпогалактії.
Класифікація
Класифікація гіпогалактії передбачає поділ захворювання на види за етіологічних чинників і часу виникнення.
Так, з причини виникнення розглядають такі форми патології:
- первинна гіпогалактія (істинна) – виникає на фоні фізіологічних змін в організмі матері під час вагітності або патологій у самого малюка;
- вторинна гіпогалактія – виникає на фоні вже наявних захворювань;
- помилкова гіпогалактія – виділення молока відбувається в достатній кількості, але мати впевнена, що цього мало і дитина недоїдає.
За часом виникнення:
- рання – клініка проявляється в перші дні післяпологового періоду;
- пізня – проявляється не раніше ніж через 10 днів після народження дитини.
Крім цього, виділяють ступені гіпогалактії, у відсотках від потреби молока малюком:
- перша – бракує менше 25%;
- друга – брак молока в межах 25-50%;
- третя – недостатня кількість молока варіюється в межах 50-75%;
- четверта – нестача молока більше 75%.
В останньому випадку рекомендується переводити дитину на харчування сумішами.
Симптоматика
Ознаки гіпогалактії присутні як у матері, так і у дитини.
У матері симптоми гіпогалактії наступні:
- при пальпації молочні залози м’які, не відбувається виділення молока;
- матері не вдається зцідити залишки молока;
- не відбувається набухання молочних залоз.
У дитини буде проявлятися наступний симптоматичний комплекс:
- погано додає у вазі;
- стілець і виділення сечі убоге;
- п’є більше рідини, ніж зазвичай;
- неспокійно спить.
При таких симптомах терміново звертатися до педіатра, а нестачу молока компенсувати сумішшю. Але слід розуміти і те, що найбільш оптимальне штучне харчування може підібрати тільки лікар.
Діагностика
При наявності вищеописаною симптоматики слід звертатися до педіатра, який точно встановить фактор недокармливания малюка.
Для визначення причини такого патологічного процесу у матері, можуть проводитися такі діагностичні заходи:
- визначення рівня пролактину і естрогену в крові;
- УЗД молочних залоз;
- цитологічне дослідження молока;
- термографія.
Термографія для діагностики хвороб молочних залоз
В цілому ж діагностика гіпогалактії призначається в індивідуальному порядку, беручи до уваги дані, які були зібрані в ході первинного огляду пацієнтки і особистого анамнезу.
Лікування
У більшості випадків гіпогалактія лікування має на увазі тільки комплексне: прийом препаратів, дієта і стабілізація психоемоційного фону, якщо останнє стало підставою для розвитку недуги.
Медикаментозна частина лікування може включати в себе наступне:
- лактогонные препарати;
- нікотинова кислота;
- вітамін Е, Д;
- гомеопатичні засоби.
Крім цього, слід дотримуватися загальних рекомендацій:
- дотримання режиму годування;
- почергове прикладання дитини до кожної грудей;
- обов’язкове зціджування залишився молока після годування;
- дотримання матір’ю режиму відпочинку, правильного харчування та годування.
Також матері потрібно дотримуватися висококалорійної дієти і виключити стреси, нервові переживання, недостатня кількість сну. При дотриманні цих рекомендацій гіпогалактія усувається за кілька днів і не є причиною будь-яких ускладнень.
Профілактика
Профілактика гіпогалактії полягає в наступному:
- правильне харчування матері;
- профілактика захворювань, які входять в етіологічний перелік;
- слід частіше прикладати дитини до грудей;
- виключити стреси, нервові переживання, хронічну втому.
При недостатній лактації можна робити масаж грудей і частіше приймати теплий душ. При наявності симптоматики, яка описана вище, слід звернутися до лікаря, а не ігнорувати проблему.
