Гіперкальціємія визначається як захворювання, що характеризується високою концентрацією в крові кальцію, при якому його показники перевищують 2,6 ммоль/л. Гіперкальціємія, симптоми якої часто і зовсім можуть бути відсутніми у хворого, що виявляється за допомогою дослідження крові. Що стосується основної причини її виникнення, то вона, як правило, визначається виходячи з розпитувань пацієнта щодо вживаних їм ліків та харчування. Між тим, визначення причин гіперкальціємії переважно зводиться до проведення для цього рентгенологічних досліджень та лабораторних аналізів.
Загальний опис
При наявності злоякісних новоутворень, гіперкальціємія може виникнути внаслідок метастаз пухлини в кістки, а також зважаючи посиленої продукції пухлинних клітин, що провокують резорбцію в кістковій тканині. Крім того, дане захворювання може виникнути також унаслідок синтезованого пухлинними клітинами паратиреоїдного гормону і під впливом інших специфічних причин. Гіперкальціємія провокує утворення спазм аферентних артеріол, також вона знижує рівень ниркового кровотоку.
При захворюванні знижується клубочкова фільтрація, що відбувається в окремо розглянутому нефроне і в цілому в нирці, пригнічення піддається реабсорбція калію, магнію і натрію в канальцях при одночасному підвищенні реабсорбції бікарбонату. Також важливо відзначити і те, що при цьому захворюванні збільшується екскреція (виведення з організму) іонів водню і кальцію. За рахунок супутнього порушення функції роботи нирок пояснюється значна частина тих проявів, які в цілому притаманні гіперкальціємії.
Гіперкальціємія: симптоми
Ранні симптоми захворювання проявляються в таких станах:
- Втрата апетиту;
- Запор;
- Нудота;
- Блювання;
- Болі в животі;
- Надлишкова вироблення нирками сечі (поліурія);
- Частий виведення рідини з організму, що призводить до зневоднення з властивими йому симптомами.
В гострій формі проявів гіперкальціємія характеризується наступними симптомами:
- Функціональні порушення роботи мозку (емоційні розлади, сплутаність свідомості, галюцинації, марення, кома);
- Слабкість;
- Поліурія;
- Нудота, блювання;
- Підвищення тиску при подальшій зміні розвивається дегідратацією гіпотонії і наступним колапсом;
- Загальмованість, ступор.
Хронічна гіперкальціємія характеризується меншою вираженістю неврологічної симптоматики. Можливим стає формування ниркових каменів (з кальцієм в їх складі). Поліурія, поряд з полідипсією, розвивається за рахунок зниження концентраційних здібностей нирок унаслідок порушень в активній транспортуванні натрію. Зважаючи на зменшення обсягів позаклітинної рідини посилення піддається реабсорбція бікарбонату, що надає сприяє вплив на розвиток метаболічного алкалозу, підвищення ж екскреції калію і секреції призводить до гіпокаліємії.
При тяжкій і тривалій гіперкальціємії нирки зазнають протягом них процесів з утворенням кристалів з кальцієм, викликають серйозні ураження незворотного масштабу.
Гіперкальціємія: причини захворювання
Розвиток гіперкальціємії може бути спровоковано за рахунок підвищення рівня всмоктування в ШКТ кальцію, а також при надлишку його надходження в організм. Нерідко спостерігається розвиток захворювання серед людей, які приймають значну кількість кальцію (наприклад, в процесі розвитку у них виразкової хвороби) і антацидів, що також містять у собі кальцій. В якості доповнюючого фактора виступає вживання великих обсягів молока в раціоні харчування.
Надає власний вплив на підвищення концентрації в крові кальцію і надлишок вітаміну D, який, крім того, сприяє збільшенню його всмоктування через ШКТ.
Між тим, найчастіше гіперкальціємія виникає з-за гіперпаратиреозу (надлишкового вироблення паратгормону однією або кількома паращитовидными залозами). Близько 90% із загального числа хворих з діагнозом первинного гіперпаратиреозу стикаються з виявленням у них доброякісної пухлини однієї із зазначених залоз. Для 10% інших актуальним стає звичайне збільшення при виробленні гормону в надлишковій кількості. Вкрай рідкісним, проте не виключених явищем стає утворення злоякісних пухлин паращитовидних залоз за рахунок гіперпаратиреозу.
Клінічні прояви гіперкальціємії
Переважно гіперпаратиреоз розвивається серед жінок та літніх людей, а також серед тих пацієнтів, які пройшли через променеву терапію шийної області. У деяких випадках гіперпаратиреоз утворюється в якості такого рідкісного спадкового захворювання, як множинна ендокринна неоплазія.
Досить частим явищем стає гіперкальціємія для хворих з наявними у них злоякісними пухлинами. Так, злоякісні пухлини, що локалізуються в легенях, яєчниках або нирках починають виробляти білок в надмірній кількості, він же згодом впливає на організм за аналогією з паратгормоном. В кінцевому підсумку це утворює паранеопластичний синдром. Розповсюдження (метастазування) злоякісної пухлини можливо до кісток, чому сприяє знищення кісткових клітин при одночасному їх сприянні до виділення в кров кальцію. Дане протягом властиво пухлин, що утворюються зокрема в галузі легені, молочної та передміхурової залоз. Вражає кістковий мозок злоякісна пухлина також може сприяти руйнуванню кістки поряд з гіперкальціємією.
У процесі розвитку іншого типу злоякісних пухлин підвищення концентрації в крові кальцію на даний момент поясненням не піддається по причині неповної вивченості такого перебігу патології.
Примітно, що гіперкальціємія може бути супутником багатьох захворювань, при яких відбувається руйнування кісток або втрата кальцію. В якості одного з подібних прикладів можна виділити хвороба Педжета. Розвитку гіперкальціємії може сприяти і порушення рухливості, що зокрема актуально при паралічах або тривалості перебування в постільному режимі. Ці стани також призводять до втрат кальцію кістковою тканиною при подальшому його переході в кров.
Лікування гіперкальціємії
На вибір способу лікування здійснюють прямий вплив на показники концентрації в крові кальцію, а також причини, що сприяють його підвищенню в ній. Концентрація кальцію в межах до 2,9 ммоль/л передбачає лише необхідність усунення основної причини. При тенденції до гіперкальціємії поряд з нормальною функцією нирок основна рекомендація полягає у використанні значних обсягів рідини. Дана міра сприяє запобіганню зневоднення при одночасному виведення через нирки надлишку кальцію.
При дуже високій концентрації, показники якої перевищують 3,7 ммоль/л, а також при виявленні порушень функції головного мозку і нормальної функції нирок введення рідини проводиться внутрішньовенно. Також основу лікування складають сечогінні препарати (наприклад, фуросемід), дія яких сприяє збільшенню виведення кальцію нирками. Безпечним і дієвим лікуванням стає діаліз, проте його застосовують переважно у важких випадках гіперкальціємії, при яких жоден інший метод не справило належного впливу.
При гіперпаратиреозі лікування в основному проводиться за допомогою хірургічного втручання, при якому видаляється одна або кілька паращитовидних залоз. Хірургом в цьому випадку видаляється вся тканина залози, що виробляє в надлишку гормону. У деяких випадках локалізація додаткової тканини паращитовидних залоз зосереджується поза залози, а тому цей момент важливо визначити до проведення операції. Після її завершення лікування настає в 90% із загального числа випадків, що, відповідно, усуває і гіперкальціємію.
При відсутності результативності в зазначених методи лікування призначаються гормональні препарати (кортикостероїди, бісфосфонати, кальцитонін), при вживанні яких уповільнюється виділення з кісток кальцію.
Якщо гіперкальціємія була спричинена злоякісною пухлиною, то можна стверджувати про труднощі в лікуванні цього захворювання. При відсутності можливості контролю над зростанням такої пухлини гіперкальціємія нерідко рецидивує, незалежно від застосовуваного в її адресу лікування.
У випадку прояву зазначеної симптоматики для діагностування гіперкальціємії слід звернутися до лікуючого терапевта.
