Гігрома: симптоми і лікування

212

Гігрома — патологічне утворення, заповнене серозно-слизової рідиною. Найчастіше локалізується в області суглобів або сухожильних піхв. У більшості випадків не є злоякісною пухлиною. Видаляється хірургічним шляхом, консервативна терапія не приносить належного результату. В основній групі ризику жінки молодого віку.

Етіологія

Точної причини розвитку такого патологічного процесу досі не виявлено. Але, як показує медична практика, гігрома може утворитися при таких обставинах:

  • спадковість;
  • травма суглоба або сухожилля;
  • систематична надмірне навантаження на суглоб.

Також причиною виникнення гігроми може служити спосіб життя, трудова діяльність. Мається на увазі систематичні однотипні рухи людини — програмісти, піаністи, пралі, фасувальник товару і так далі.

Загальна симптоматика

Примітно те, що такі утворення можуть розвиватися від кількох тижнів до кількох днів. В деяких випадках людина може зовсім не помічати виникнення гігроми. Больовий симптом спостерігається досить рідко.

В цілому можна виділити такі симптоми гігроми:

  • під шкірою спостерігається пухлиноподібне утворення;
  • при натисканні відчувається різкий біль;
  • шкіра над освітою вільно переміщується;
  • шкірні покриви навколо пухлини можуть бути червонуватого кольору;
  • при активних рухах пухлина може ставати більше, в стані спокою гігрома зменшується.

Приблизно 35% від усіх випадків, гігрома не супроводжується якими-небудь больовими симптомами.

Що стосується шкірних покривів, то в деяких випадках симптоми можуть бути зовсім відсутніми або бути більш вираженими — шкіра стає запаленої, огрубілою, може лущитися.

Також слід врахувати, що вищеописані симптоми можуть вказувати і на інші захворювання. Тому при таких симптомах слід звернутися до лікаря, а не займатися самолікуванням.

У більшості випадків гігрома не перевищує 3 сантиметрів. Але іноді така освіта може досягати в діаметрі 6 див. В злоякісну пухлину гігрома ніколи не переростає, небезпеки для життя людини не представляє.

Характер локалізації

Найчастіше пухлина цього типу виступає в області суглоба. Іноді патологія може розростатися над сухожиллям, тому зовні її зовсім не видно. Людина може звернутися за медичною допомогою тільки тоді, коли пухлина почне приносити відчутний дискомфорт при рухах.

Найбільш часто пухлини локалізуються в таких місцях:

  • лікоть;
  • пахвова западина;
  • тил і долонна сторона зап’ястя;
  • колінні і гомілковостопні суглоби;
  • підошва;
  • кисті пальців;
  • голова (субдуральна гігрома).

Найчастіше діагностується гігрома в області ліктя або променево-зап’ясткового суглоба.

Класифікація

За МКХ -10 прийнята класифікація пухлин за кількістю капсул:

  • однокамерні;
  • багатокамерні.

Гігрома голови

Окремо слід виділити субдуральну форму даної патології. Субдуральна гігрома може утворитися внаслідок черепно-мозкової травми. При цьому рідина накопичується і тисне на мозок. У дітей субдуральна форма може розвинутися як ускладнення після менінгіту.

Симптоми в цьому випадку такі:

  • головний біль;
  • втрата свідомості;
  • порушення слуху і зору.

В деяких випадках можливі нетривалі розлади психічного характеру. При субдуральної формі застосовується тільки хірургічне лікування.

При своєчасних медичних заходах прогноз сприятливий. Субдуральна гігрома не є причиною розвитку раку або інших небезпечних захворювань.

Діагностика

Діагностика кістозної гігроми не вимагає комплексного обстеження. Інструментальні методи дослідження використовуються тільки в тому випадку, якщо є підозра на злоякісний процес або це субдуральна форма. У такому випадку використовуються наступні методи дослідження:

  • КТ;
  • МРТ;
  • біопсія рідини;
  • рентгенографія.

Лабораторні методи не використовуються. Незважаючи на те, що клінічна картина кістозної гігроми однозначна, займатися самолікуванням не варто. Остаточний діагноз і метод лікування повинен призначати тільки компетентний фахівець. Тим більше, що причини такого патологічного процесу не встановлені.

Гігрома: симптоми і лікування
Гігрома стопи

Лікування

Як показує медична практика, лікувати цю пухлину консервативно не доцільно. В 90% випадків після такого лікування спостерігався рецидив, у той час як після хірургічного видалення гігроми даний показник не перевищував 10%.

Якщо розміри пухлини не перевищують 2-3 сантиметрів, то лікування проводиться амбулаторно. В інших випадках людині потрібно нетривала госпіталізація. Обумовлено це тим, що кістозне утворення може зачепити сухожилля, нервові закінчення і судини. Тому після операції потрібно спостереження лікаря.

Видалення гігроми обов’язково проводиться у таких випадках:

  • швидке розростання;
  • неестетичний зовнішній вигляд;
  • біль при русі;
  • обмеження рухливості суглоба.

В деяких випадках пухлина можуть видаляти ендоскопічним методом.

Лікувати гігро слід тільки за приписом лікаря і після точної постановки діагнозу. Лікування гігроми в домашніх умовах загрожує рецидивом, а також це може стати причиною розвитку інфекційного процесу.

Що стосується народної медицини, то такі методи можна розглядати лише як тимчасове лікування — до операбельного втручання. Лікування народними засобами дає лише тимчасовий результат і не виключає розвитку рецидиву пухлини.

Незважаючи на те, що такі підшкірні освіти не несуть шкоди для здоров’я людини, лікувати їх все ж потрібно.

Прогноз

При своєчасному зверненні за медичною допомогою, і хірургічному видаленні пухлини, прогнози позитивні. Профілактики як такої не існує.