Вірус герпесу, яким викликається герпетична інфекція потрапляє в організм людини різними шляхами – побутовим, повітряно-крапельним, контактним, аліментарним і іншими. Тому без праці даною інфекцією може заразитися кожна людина як дорослий, так і дитина. Герпетична інфекція являє собою захворювання, основним клінічним проявом якого є поява групи пухирців на гиперемированных слизових і шкірних покривах.
Етіологія
Захворювання викликається вірусом герпесу, який буває двох типів – ВПГ-1 і ВПГ-2. Перша різновид вірусів відповідає за появу герпетичних висипань на шкірних покривах і слизових, друга різновид призводить до появи висипань на геніталіях.
Крім простого герпесу існують і інші різновиди вірусу. Зокрема, вірус ВПГ-7 призводить до розвитку хронічної втоми у дорослих людей, а ВПГ-6 – є джерелом інфекційного мононуклеозу і появи лихоманки у новонароджених.
Вірус Варіцелла-Зостер, який відноситься до категорії герпетичних, провокує розвиток вітрянки, а цитомегаловірус вражає нервову систему у новонароджених і може призвести до розвитку пневмоній і гепатитів – він вражає внутрішні органи дитини ще в утробі матері.
Необхідно відзначити, що найчастіше зустрічається вірус простого герпесу 1 і 2 типу, від якого страждає 80% населення землі. Даний збудник знаходиться в організмі людини, але проявляє себе лише за умови зниження імунітету. При цьому сам збудник є дуже стійким – не боїться ні високих, ні низьких температур, тому позбутися герпетичної інфекції в організмі вкрай складно, як складно і не заразитися нею.
Клінічна картина
Герпетичні висипання на шкірі
В організм людини збудник потрапляє від хворого або вірусоносія. Причому часто ним заражаються ще в ранньому дитинстві, але до певного періоду вірус дрімає, ніяк не проявляючи себе, тому іноді здається, що людина заразився недавно – тоді, коли з’явилася симптоматика.
При первинному зараженні вірус може виявлятися через кілька днів чи кілька тижнів. Однак первинне зараження у 80% людей протікає безсимптомно і лише через час, як вже було сказано вище, хвороба проявляється.
Найбільш поширеною формою є шкірна – зазвичай процес локалізований, але в деяких випадках, при значному зниженні захисних функцій, вірус поширюється по організму, приймаючи генералізовану форму і вражаючи не тільки шкіру і слизові оболонки, але і внутрішні органи.
Найчастіше при вірус простого герпесу першого типу висипання локалізуються на обличчі – уражаються крила носа, губи. Спочатку місце ураження починає свербіти і свербіти, потім з’являється місцеве почервоніння і утворюється дрібна везикулезная висип з прозорим вмістом. Через кілька днів вміст стає мутним, а потім пухирці розкриваються і підсихають, утворюючи кірочки жовтуватого кольору. У деяких людей при появі висипань відзначається короткочасна лихоманка, але зазвичай хвороба проявляється лише місцевої симптоматикою.
Симптоми герпетичної інфекції слизових оболонок безпосередньо пов’язані з місцем локалізації процесу. Зокрема, у людини може розвинутися герпетична інфекція очей, що виявляється розвитком кератокон’юнктивіту, іриту, іридоцикліту. А герпес ротової порожнини призводить до розвитку фарингіту, стоматиту та інших захворювань слизової оболонки рота і зіва.
Якщо мова йде про вірус простого герпесу другого типу, висипання при якому локалізуються на статевих органах, то він проявляється вульвовагинитом, цервицитом, рідше уретритом і навіть може стати причиною розвитку циститу. При цьому на самій початковій стадії людина відзначає регіональне збільшення лімфатичних вузлів, а в деяких випадках за кілька днів до їх появи розвивається лихоманка.
Найнебезпечнішою є генералізована форма патології, оскільки в процес втягуються внутрішні органи. Вона характеризується важкою лихоманкою, порушенням роботи ураженого органу. Наприклад, при попаданні інфекції в мозкові оболонки, розвивається менінгіт, а якщо уражаються легені – вірусна пневмонія. На щастя, генералізована форма зустрічається рідко, але у новонароджених дітей вона може зустрічатися досить часто, якщо вірус в їх організм потрапляє з організму матері.
Діагностика
Щоб визначити, чи є в організмі людини герпетична інфекція, проводиться аналіз крові на виявлення ВПГ-1, ВПГ-2 і інших маркерів. Це дозволяє встановити наявність вірусу навіть при відсутності симптоматики.
Якщо ж симптоми видимі, тоді проводиться взяття мазків та мазків — дослідження вмісту везикул дозволяє точно встановити, який тип герпетичної інфекції викликав даний вид захворювання. Обов’язковим є процес обстеження майбутньої матері на наявність вірусу, причому вони проводяться навіть у тому випадку, якщо симптоматика відсутня.
Незважаючи на те, що клінічна картина даної патології досить ясна, часто буває складно відрізнити герпетичні висипання від висипань при інших шкірних захворюваннях. Тому після огляду пацієнта та збору анамнезу, потрібне проведення диференціальної діагностики патології, що дозволяє виключити інші види вірусного або інфекційного ураження тканин або слизових оболонок. Зокрема, герпетичну екзему Капоші необхідно диференціювати від екземи або еритродермії, а герпес на слизових оболонках необхідно відрізняти від афтозного стоматиту.
У тих випадках, коли в новонародженої дитини виявляються прояви генералізованої форми цієї вірусної патології, необхідно провести диференціальний діагноз, щоб виключити ймовірність сепсису. Проводять диференціальну діагностику шляхом обліку всієї симптоматики, а також за допомогою аналізів крові та дослідження зіскрібків з місця ураження.
Лікування
Лікування такого захворювання, як герпетична інфекція, потребує комплексного підходу. Призначати відповідні заходи можна лише після проведення діагностики і виявлення збудника.
Основою лікування є призначення протигерпетичних засобів – найчастіше використовується ацикловір (зовіракс) у вигляді таблеток, мазей і гелів. При невираженою симптоматикою і локалізованому процесі досить вживання місцевих засобів, при рецидивуючій інфекції та розповсюдженні вірусу потрібно прийом медикаментозних препаратів всередину.
Первинний герпес лікують протягом 10 днів, якщо ж рецидивуюча інфекція і постійно проявляється, то лікування буде тривалим і може тривати до року – при цьому таблетки слід приймати курсами за призначенням лікаря.
Зазначимо, що хронічна інфекція може довгі роки протікати безсимптомно, але тим не менш для її лікування необхідний прийом противірусних засобів, якщо діагноз підтверджений лабораторними аналізами. У випадку генералізованої форми необхідно внутрішньовенне введення протигерпетичних засобів.
Обов’язково потрібно підвищувати захисні функції організму, для чого пацієнтам прописуються імуномоделюючі препарати. Широке застосування в боротьбі з герпетичною інфекцією знайшла і фізіотерапія, зокрема показані такі процедури, як УФО, магнітотерапія та інфрачервоне опромінення уражених ділянок.
Зазначимо, що в період появи висипання на шкірі, слизових або геніталіях, слід уникати безпосередніх контактів (у тому числі статевих), щоб уникнути зараження інших людей вірусом герпесу.
Особливості профілактики
Як вже говорилося вище, запобігти потраплянню в організм вірусу герпесу вкрай складно, адже він може проникати будь-яким шляхом. Тим не менш, щоб запобігти розвитку герпетичної інфекції у новонароджених дітей, які можуть її отримати від хворої матері, рекомендується розродження за допомогою кесаревого розтину, яке проводиться до розриву міхура з навколоплідними водами.
Крім того, при підозрі на внутрішньоутробне зараження плоду герпетичною інфекцією, обов’язково показана терапія ацикловіром – доза препарату підбирається індивідуально, з урахуванням тяжкості захворювання.
Що стосується профілактики зараження такою патологією, як герпетична інфекція у дорослих, то вона відсутня і можна рекомендувати лише уважно ставитися до своїх контактів, не взаємодіяти з людьми, на шкірі або слизових яких є герпетичні висипання.
До того ж велике значення для профілактики вірусної патології є підвищення захисних функцій організму – хороший імунітет здатний контролювати вірус герпесу в організмі і не давати йому проявлятися і поширюватися.
