Гепатит G – це хвороба інфекційного характеру, обумовлена негативним впливом на печінку специфічного збудника. Серед інших різновидів подібного захворювання діагностується рідше всього. Прогноз повністю залежить від варіанту його протікання. Переносником патологічного агента вважається хвора людина і безсимптомний носій вірусу. Найбільш часто інфікування здійснюється через кров, проте є й інші механізми проникнення бактерії.
На тлі того, що недуга не має властивих саме для нього симптомів, а іноді може протікати зовсім без прояву будь-яких ознак поставити правильний діагноз надзвичайно складно. Найбільш часто спостерігається присутність жовтяниці, високої температури, збільшення розмірів ураженого органу і дискомфорт в проекції печінки.
Основу діагностичних заходів становить комплекс лабораторних досліджень, який допомагає диференціювати гепатит G від інших варіацій інфекційного процесу з локалізацією в печінці.
Усунути захворювання можна за допомогою консервативних методів терапії, самолікування категорично заборонено.
Етіологія
Вірус гепатиту G – це HGV, який за своїм характерним особливостям схожий на HCV. Крім цього, він відноситься до категорії флавивирусов, має 3 генотипу і 2 субтипу, що робить неможливим складання специфічної діагностики у вигляді вакцинації.
Виділяти збудника може як хворий чоловік, так і носій інфекції – у другому випадку не виникає підозр про наявність HGV, а симптоми повністю відсутні. Крім цього, лікарі-гепатологи виділяють кілька шляхів і механізмів зараження:
- неадекватне здійснення операцій та інших медичних маніпуляцій;
- нанесення татуювань інструментарієм, який до цього не пройшов стерилізацію;
- ін’єкційне введення наркотиків голкою, якою перед цим користувався хворий;
- сексуальний контакт з інфікованою особою без засобів захисту;
- від матері до дитини – реалізується такий спосіб безпосередньо під час пологової діяльності;
- користування загальними манікюрними приладами або бритвеними верстатами з переносником збудника;
- процедура переливання крові або гемодіаліз, особливо якщо вона проводиться дуже часто.
Представниками основної групи ризику, найбільш схильні до розвитку інфекції, вважаються:
- люди з імунодефіцитними станами;
- сексуальні партнери пацієнта, що має подібний діагноз;
- близькі родичі зараженого;
- немовлята, народжені хворими матерями;
- пацієнти, які постійно мають потребу у прийомі імунодепресантів. Це може бути необхідністю при формуванні онкологічних пухлин або після перенесеної операції з трансплантації донорського органу;
- співробітники медичних лабораторій і лікарі – така категорія людей змушена постійно контактувати з зараженою кров’ю;
- особи, які мають стійке зниження імунітету.
Гепатит G
Класифікація
В даний час існують такі різновиди такого захворювання:
- безсимптомна форма – вважається найбільш поширеним типом. При цьому симптоматика повністю відсутня, а стан людини не змінюється в гіршу сторону. У таких ситуаціях інфекція є діагностичною несподіванкою, оскільки виявляється при проходженні планового огляду у медичній установі;
- типове протікання – виражається в поступовому прогресуванні симптомів та лабораторних змін. У свою чергу, ділиться на жовчну і безжовтяничну форму;
- блискавичний розвиток – не може виникати при ізольованому перебігу гепатиту G. Небезпека патологічного процесу полягає в тому, що симптоматика наростає за кілька днів, на тлі чого дуже часто пацієнту не встигають надати кваліфіковану допомогу.
Оскільки для недуги найбільш характерно хронічний перебіг, то він ділиться на кілька періодів:
- загострення;
- відступ симптоматики.
Класифікація за ступенем тяжкості ділить вірусний гепатит G на:
- легкий;
- середньоважкий;
- важкий.
Гепатит G може протікати в якості самостійного недуги або доповнювати інші вірусні гепатити – в переважній більшості випадків клініцистами діагностуються такі варіанти:
- гепатит G і гепатит С;
- гепатит G і гепатит Ст.
Симптоматика
Інкубаційний період при подібному варіанті перебігу вірусного ураження печінки становить рівно 30 діб. Єдиним винятком прийнято вважати ті ситуації, коли інфікування відбулося парентеральним шляхом – в таких випадках час інкубації буде варіюватися від одного тижня до 11 днів.
Ізольоване перебіг захворювання практично у всіх випадках не проявляється в будь-яких клінічних ознаках, виникнення яскраво виражених симптомів спостерігається при поєднанні гепатиту G з типами аналогічної хвороби В і С.
Першими зовнішніми проявами прийнято вважати:
- слабкість і швидку стомлюваність;
- м’язові і суглобові болі;
- постійну сонливість і спрагу;
- слабовиражений озноб;
- підвищене виділення поту.
Досить часто такі ознаки ігноруються людьми, на тлі чого відбувається прогресування інфекції та виникнення більш серйозною симптоматики, яка представлена:
- підвищенням температури;
- ознаками інтоксикації;
- відрижкою і печією;
- нудотою з частими блювотними позивами;
- повною відразою до їжі;
- яскравими болем і дискомфортом в проекції печінки;
- проявами жовтяниці, але дуже часто відзначається відсутність.
Симптоми гепатиту G
У тих ситуаціях, коли патологія перейшла в жовтяничним форму, симптоми будуть включати в себе:
- поява на язику нальоту біло-жовтого відтінку;
- жовтяничність шкірних покривів і слизових;
- сильний свербіж шкіри;
- раптова поява висипань неясної етіології;
- потемніння сечі;
- освітлення калових мас.
Всі симптоми доцільно відносити як до дорослих, так і дітей.
Діагностика
Остаточно визначити різновид вірусного гепатиту представляється можливим лише після вивчення клініцистом даних лабораторно-інструментальних обстежень. Крім цього, не останнє місце в діагностуванні займають маніпуляції, що проводяться безпосередньо гастроентерологом або гепатологом. До них варто віднести:
- збір і аналіз життєвого анамнезу – для уточнення шляху інфікування;
- вивчення клінічної історії – для підтвердження або спростування наявності у людини гепатиту типу В або С;
- ретельний фізикальний огляд, який в обов’язковому порядку повинен складатися з пальпації передньої стінки черевної порожнини, особливо лікар звертає увагу на область під правими ребрами. Сюди також варто віднести вивчення стану шкіри і слизових;
- детальне опитування пацієнта – для визначення ступеня вираженості симптомів, що вкаже на ізольоване або поєднане перебіг гепатиту G.
Лабораторно-інструментальна діагностика представлена:
- загальноклінічні аналізом крові та сечі;
- печінковими пробами;
- біохімією крові;
- серологічними тестами, до них варто віднести ІФА і РСК, ПЛР та РФА;
- рентгенографією хворого органу;
- біопсією печінки;
- КТ, УЗД та МРТ.
Лікування
Позбутися від гепатиту G можна за допомогою:
- перорального прийому медикаментів;
- дотримання щадного раціону;
- народних засобів медицини.
Лікарська терапія складається тільки клініцистом в індивідуальному порядку для кожного пацієнта, але найчастіше призначають такі таблетки:
- інтерферони – їх приймають курсами, які можуть тривати від 6 місяців до року;
- гепатопротектори;
- ферменти і сорбенти;
- знеболюючі і жовчогінні препарати;
- кошти з урсодезоксихолевою кислотою;
- загальнозміцнюючі речовини і вітаміни.
Основу лікування гепатиту G становить щадний раціон, який передбачає відмову від:
- гострих і смажених страв;
- наваристих бульйонів;
- жирних сортів м’яса і риби;
- солінь і консерви;
- субпродуктів і копченостей;
- макаронних виробів і маринадів;
- сирих овочів і фруктів;
- газованої води, алкоголю і кави.
У той же час ослаблений організм буде отримувати корисні речовини з таких компонентів:
- овочеві та молочні перші страви;
- каші на водній або молочній основі;
- запечені або протушкувалися фрукти та овочі;
- сухофрукти і морепродукти;
- молочна продукція з низьким вмістом жирів;
- горіхи і насіння соняшника чи гарбуза;
- підсушений хліб і бісквіт;
- домашні соки, киселі і морси;
- трав’яні відвари і зелений чай;
- какао з молоком.
Загалом правила харчування відповідають дієтичного стола №5.
Що заборонено їсти на дієті №5
Після консультації у лікаря допускається застосування народних рецептів, які передбачають приготування відварів на основі:
- хвоща і оману;
- звіробою і пижма;
- лопуха, ромашки;
- деревію і журавлини.
Можливі ускладнення
Одночасне протікання гепатиту G з вірусними ураженнями печінки типу В і С, при умові відсутності терапії, загрожує розвитком:
- дисфункції прилеглих органів;
- холециститу і холангіту;
- цирозу печінки;
- печінкової енцефалопатії;
- хронізації інфекції;
- печінкової недостатності;
- коматозного стану;
- онкологічного процесу в печінці.
Профілактика і прогноз
Для зниження ймовірності розвитку такої хвороби слід дотримуватися таких загальних правил:
- вести здоровий і активний спосіб життя;
- правильно і збалансовано харчуватися;
- використовувати одноразові медичні інструменти;
- дотримуватися індивідуальні правила безпеки при роботі з зараженою кров’ю;
- уникнення нанесення татуювань або здійснення манікюру сумнівними інструментами;
- займатися сексом тільки з презервативами;
- проходити вакцинацію проти вірусного гепатиту В;
- кілька разів на рік проходити повний профілактичний огляд – це дозволить виявити безсимптомний перебіг гепатиту G.
У випадках самостійного перебігу недуги прогноз найчастіше сприятливий, проте при паралельному перебігу гепатиту В або С, В значній мірі підвищується ймовірність формування наслідків, нерідко ведуть до летального результату.
