Еритроцитоз: симптоми і лікування

830

Еритроцитоз не є захворюванням, а є станом, що свідчить про наявність в організмі тих чи інших патологічних процесів. Незважаючи на те що такий стан не є хворобою, саме по собі воно несе небезпеку для людини, так як при эритроцитозе відбувається згущення крові, що призводить до утворення тромбів, а це може стати причиною розвитку небезпечних ускладнень.

Причини

У медичній практиці виділяють три форми такого патологічного стану. І у кожної з них є свої причини розвитку.

Перша форма – це істинний еритроцитоз. Зустрічається він рідко і причини його розвитку криються у дефектних генах і спадковості. При такій формі відбувається розростання кісткового мозку, який продукує велику кількість еритроцитів, що призводить до збільшення їх концентрації в крові. Є й інші причини розвитку істиною форми патологічного стану. Зокрема, він може виникнути у людей, які отруїлися чадним газом або ж у тих, хто має різні патології дихальних шляхів, пов’язані з гіпоксією, тобто недостатнім надходженням кисню в кров.

Друга форма порушення – абсолютний еритроцитоз, який також називають вторинним. При цій формі розростання кісткового мозку не відбувається, а збільшення кількості червоних кров’яних тілець зв’язуються з різними патологічними процесами в організмі людини. Причини, що викликали вторинний еритроцитоз, можуть бути наступними:

  • онкологічні захворювання;
  • доброякісні пухлиноподібні процеси;
  • тривала гіпоксія (наприклад, у курців);
  • хвороби легенів і легенева недостатність;
  • гемоглобинопатия.

Причини, що викликали цю форму порушення, бувають не тільки патологічними, але і фізіологічними. Так, якщо людина проживає у високогірній місцевості, де в недостатній кількості одержує кисень, кров стає густішою, а кількість еритроцитів на літр зростає. Крім того, викликати такий стан, як еритроцитоз, може робота з певними речовинами, здатними зв’язувати гемоглобін. Наприклад, такою речовиною є анілін.

Еритроцитоз: симптоми і лікування
Види эритроцитоза

Третя форма, причини якої пов’язані зі зменшенням вмісту води в крові – це відносний еритроцитоз. Такий стан може виникнути раптово і носити характер гострого або хронічного порушення. Причини, що викликають його, це:

  • зневоднення, викликане різними причинами, у тому числі тривалою діареєю або блюванням;
  • велика втрата крові при відкритих або внутрішніх кровотечах;
  • отруєння токсичними речовинами;
  • гіпертонічний криз.

Також дана форма патологічного стану зустрічається у людей, що страждають ожирінням тією чи іншою мірою, або ж у тих, хто вживає діуретики збільшують сечовиділення. Крім того, відносна форма може виникнути як тимчасове явище при стресових ситуаціях і психічних порушеннях. У такому випадку після припинення впливу стресового фактора рівень еритроцитів у крові повертається до норми.

Якщо говорити більш конкретно, то найчастіше еритроцитоз у чоловіків і жінок розвивається внаслідок таких захворювань, як:

  • міома матки;
  • інфаркт;
  • пухлина селезінки;
  • туберкульоз;
  • стеноз судин.

Проте, якщо у людини виявлено еритроцитоз, це зовсім не означає, що у нього є одна з перерахованих вище патологій. Тому відразу лякатися не варто – необхідно пройти повне обстеження, щоб виявити причину порушення. І чим раніше це зробити, тим вище ймовірність, що проблема буде вирішена без особливої праці.

Симптоми

Симптоматично дане порушення може тривалий час не виявлятись. Тому дізнатися про те, що у нього еритроцитоз, людина може випадково, при здачі біохімічного аналізу крові під час профілактичного обстеження.

Норма еритроцитів в крові коливається від 3,7 до 5,5х1012 г/л. Тому якщо дане значення збільшується до 6 і вище, говорять про порушення.

Симптоми патології зазвичай пов’язані з основним захворюванням, що викликав її. Але якщо еритроцитоз тривалий час залишається не діагностованим, у людини можуть з’явитися такі ознаки:

  • сонливість і швидка стомлюваність;
  • запаморочення (іноді до втрати свідомості);
  • погіршення слуху та зору;
  • стенокардія, біль у суглобах і м’язах;
  • часті кровотечі з носа.

З-за того, що при эритроцитозе кров згущується, порушується її відтік. Це може стати причиною появи такого симптому, як почервоніння шкіри особи.

Діагностика

Як вже було сказано вище, поставити діагноз, спираючись тільки на симптоми такого порушення, як еритроцитоз, неможливо, оскільки симптоматично воно майже не проявляється. Тому запідозрити наявність у людини патології може тільки лікар за результатами клінічних аналізів.

Важливе значення в діагностиці відводиться встановленню причини розвитку эритроцитоза. З цією метою пацієнту призначають комплексне обстеження, що включає в себе лабораторну та інструментальну діагностику. Також слід провести диференціальну діагностику эритроцитоза з іншими порушеннями крові.

Особливості лікування

Для того щоб у людини рівень червоних кров’яних тілець повернувся в норму, необхідно усунути основну причину, що викликала порушення. Тому лікування эритроцитоза буде індивідуальним у кожному конкретному випадку і воно буде залежати від характеру і тяжкості основної патології. При доброякісних утвореннях показана операція по їх видаленню, при злоякісних – видалення і хіміотерапія.

Багато захворювання, що призводять до еритроцитозу, лікуються консервативно – призначаються протизапальні препарати, цитостатики.

Коли у пацієнта відзначається гіпоксія, потрібне проведення кисневої терапії, а у важких випадках показано призначення препаратів, що розріджують кров. При спадковій формі патології, при якій відзначається підвищене утворення червоних кров’яних тілець в кістковому мозку, показано проведення кровопускання з подальшим введенням глюкози і кровозамінників.

Важливо пацієнтам і дотримуватися дієти під час лікування. Не слід вживати продукти з великим вмістом заліза – переважно рекомендується їсти овочеві та молочні страви. Обов’язково людям з таким порушенням треба пити багато рідини, яка зменшує в’язкість крові. Це може бути як звичайна вода, так і трав’яні настої, чаї та компоти.