Ендометріоїдна кіста яєчника – новоутворення на поверхні яєчника, наповнене воно «шоколадної» рідиною, яка складається з згорнулася крові, виділеної при менструації. При деяких обставинах кіста не проявляється симптомами і не збільшується в розмірах, а при інших – характеризується гострими болями, сильними виділеннями при менструації, неможливістю завагітніти і великими розмірами. Лікування проводиться тільки шляхом проведення операції, з подальшим тривалої післяопераційної гормональною терапією. Дієвим методом профілактики вважається використання народних коштів.

Ступінь збільшення кісти досить складно передбачити. В деяких випадках вона може зберігатися в початкових розмірах протягом усього життя. В основному захворювання протікає без симптомів і виявляється лише тоді, коли жінці не вдається довгий час завагітніти. Лікар часто приймає таке розлад за іншу хворобу, неправильно ставить діагноз, що може спричинити за собою появу серйозних ускладнень.

Даний недуга є третім за поширеністю серед представниць слабкої статі від двадцяти до п’ятдесяти років. Захворювання отримало таку назву, тому що розвивається на тлі доброякісного розростання меж матки, яке носить назву ендометріоз, але не локалізується в ній. Новоутворення залежать від кількості гормонів в організмі і активізуються в період менструації або вагітності.

Етіологія

На сьогоднішній день медицині повністю невідомі причини формування ендометріоїдної кісти яєчника, існує лише кілька сприятливих для виникнення факторів:

  • спадкова схильність;
  • аномальне протікання менструації, при якій спільно з кров’ю рухаються частинки ендометрія і пристосовуються до флори таких органів, як яєчники, маткові труби або черевна порожнина;
  • підвищений рівень естрогену;
  • переривання вагітності;
  • тривале використання внутрішньоматкових контрацептивів;
  • ослаблений імунітет;
  • патологічне функціонування щитовидної залози або її повне видалення;
  • критичне підвищення маси тіла;
  • тривалий вплив стресових факторів;
  • запальні процеси в органах черевної порожнини;
  • гінекологічні операції, які порушили структуру матки;
  • штучні пологи.

Різновиди

За місцем локалізації захворювання ділиться на:

  • эндометриоидную кісту правого яєчника – крім прояви у вигляді нерегулярного циклу менструацій, може протікати з розладами у функціонуванні або запаленням таких органів, як кишечник або сечовий міхур. Причиною можна вважати безуспішну спробу завагітніти;
  • эндометриоидную кісту лівого яєчника (аналогічно з попереднім видом). Має розміри від кількох міліметрів і може збільшитися до п’ятнадцяти сантиметрів. Пухлина наповнює темно-коричнева рідина. Діагностується за допомогою УЗД;
  • ендометріоїдна кіста обох яєчників – зустрічається дуже часто, тому що захворювання носить двосторонній характер. Такий стан хвороби говорить про те, що в жіночому організмі стався гормональний збій. Діагностика кожної пухлини проводиться окремо.

По мірі розвитку існує кілька стадій хвороби:

  • початкова – пухлини за обсягом не досягають сантиметри, вражають один з яєчників;
  • середньої тяжкості – збільшується кількість новоутворень, зміна їх розміру до шести сантиметрів. Локалізація, як і раніше, на одному з яєчників;
  • важка – кісти поширюються на обидва яєчника, розмір їх становить більше шести сантиметрів, вогнища ендометріозу виявляються на сусідніх органах;
  • ускладнена – кісти перевищують десять сантиметрів, вражають не тільки обидва яєчника, але й прилеглі органи.

Симптоми

Ендометріоїдна кіста яєчника: симптоми і лікування
Ендометріоїдна кіста яєчника

Основним проявом ендометріоїдної кісти яєчника можна розглядати невдалі спроби завагітніти або повне безпліддя — дуже часто це єдиний прояв хвороби. Однак симптомами ендометріоїдної кісти яєчника є:

  • аномальне протікання менструації. Виділення можуть бути рясними, сам процес може бути надто болючим і досить тривалим (більше семи днів);
  • хворобливі відчуття внизу живота різної інтенсивності. Найбільш гостро проявляються під час статевого акту;
  • розлади кишечника у вигляді закрепів, а також сечового міхура, що проявляються в порушенні випускання сечі. Це обумовлено збільшенням обсягів кісти;
  • загальна слабкість організму;
  • напади нудоти, закінчуються блювотою;
  • невелике зростання температури тіла.

Ступінь вираження симптомів прямо залежить від розмірів новоутворення. Знизити інтенсивність ознак недуги можна народними засобами, але тим самим збільшити ризик появи ускладнень.

Ускладнення

Ускладнення такого захворювання виникнуть тільки в разі неправильного лікування або несвоєчасного звернення за допомогою в клініку. До ускладнень можна віднести:

  • прорив кісти;
  • витікання рідини, яка містилася в новоутворенні, суміш її з кров’ю і розповсюдження по організму. Даний процес в медицині зветься перитоніт. Гострий перитоніт може стати причиною сепсису та смерті;
  • кровотечі в черевній порожнині;
  • перевтілення доброякісного утворення в злоякісне;
  • розрив яєчника, що може бути викликано сильним збільшенням розмірів кісти;
  • неможливість завагітніти;
  • загроза викидня (тільки при вагітності).

Після проведення операції з видалення кісти всі больові відчуття пройдуть, жінка може завагітніти. Але не варто виключати ймовірність рецидиву даного порушення.

Самим небезпечним для здоров’я вважається розрив кісти, який може статися у кожної жінки, за умови, що кіста прийняла дуже великі розміри. Ознаками розриву є:

  • різке підвищення температури тіла до значень, близьких до сорока градусів;
  • різка і безперервна біль внизу живота;
  • виділення з піхви незвичайної консистенції і шоколадного кольору;
  • запор, утруднення в випускання газів;
  • кровотечі в матці;
  • напади втрати свідомості;
  • зниження тиску.

При прояві симптомів прориву кісти жінку слід відразу ж відвезти в лікарню, де лікар зробить належні методи терапії. Після розриву кісти знижуються шанси завагітніти.

Діагностика

Для підтвердження діагнозу пацієнтці проводять:

  • гінекологічний огляд;
  • лапароскопію;
  • УЗД органів малого тазу. Найкращим способом проведення такого процесу можна вважати введення датчика безпосередньо через піхву;
  • МРТ та КТ;
  • біопсію, проводять для того, щоб підтвердити або спростувати трансформацію пухлини в онкологію.

Лікування

Лікування ендометріоїдних кісти яєчника підбирається для кожної представниці жіночої статі індивідуально і проводиться з урахуванням причин виникнення, стадії захворювання, ступеня вираження симптомів. Основний спосіб терапії складається з прийому пацієнткою гормональних препаратів та засобів, які штучно введуть жінку в період менопаузи. Призначаються протизапальні, антибактеріальні і знеболюючі речовини.

До операбельному втручання вдаються у разі неефективності медикаментозної терапії, якщо пухлина перевищує розмір в п’ять сантиметрів, при розриві або ураження прилеглих органів.

Найпоширенішим способом видалення кісти вважається проведення операції лапароскопії. Плюси проведення такого втручання полягають у тому, що у жінки не залишиться слідів після проведення операції, а також такий спосіб дозволить зберегти цілісність репродуктивних органів, що збільшує відсоток можливості завагітніти. Оперативне втручання проходить таким способом – виробляється кілька невеликих надрізів на животі жінки, які вводять ендоскоп з прикріпленими до нього лазером, ножицями, та голки з вуглекислим газом, яким заповнюють порожнину, в якій проводиться операція. Після видалення пацієнтці необхідно пройти лікувальний курс, що знижує ризик рецидиву (за допомогою гормонів і народних засобів).

Ендометріоїдна кіста яєчника: симптоми і лікування
Лапароскопічна операція

Після перенесеної операції у жінок зникає больовий синдром, нормалізується цикл менструації, з’являється можливість завагітніти.

У медицині було зафіксовано кілька випадків, коли в період вагітності, за дії гормонів, пухлина розсмоктувалася самостійно, але в більшості випадків відбувається навпаки – кіста збільшується і розривається, що загрожує перериванням вагітності. Тому жінкам, які вирішили завести дитину, рекомендується проводити операції з видалення кісти перед плануванням вагітності.

Якщо ж кіста була виявлена в період виношування плоду, але не була великого розміру і не впливала на інші органи, то лікар, спільно з майбутньою матір’ю, приймає рішення зберегти вагітність, попередньо попередивши жінку про можливі загрози.

В період відновлення після операцій можна користуватися народними засобами самостійно, але перед цим необхідно проконсультуватися з лікарем. Такі методики включають в себе рецепти відварів і настойок з:

  • кореня кульбаби;
  • листя лопуха і чистотілу;
  • квіток акації;
  • збирання ромашки, мати-й-мачухи і конюшини;
  • соку калини і меду.

Фітотерапія народними засобами заснована на:

  • ялівці, ромашки і лаванди;
  • корі дуба, берези і фіалки;
  • герані і черемухе.

Народними засобами терапії даного типу кісти заборонено користуватися жінкам у період вагітності та під час грудного вигодовування немовляти.

Профілактика

Профілактичні методи від ендометріоїдної кісти яєчника полягають у:

  • планування вагітності, виявлення на ранніх стадіях та лікуванні гінекологічних хвороб;
  • своєчасному проведенні терапії гормональних розладів;
  • зміцнення імунітету і раціоналізації харчування;
  • проходження профілактичних оглядів та гінеколога кілька разів на рік;
  • регулярному відвідуванні акушера-гінеколога жіночої консультації (жінкам в період вагітності).