Екстрасистолія: симптоми і лікування

310

Екстрасистолія – це одна з найпоширеніших різновидів аритмій (тобто порушень у серцевому ритмі), що характеризується появою позачергового скорочення з боку серцевого м’яза або ж декількома позачерговими скороченнями. Екстрасистолія, симптоми якої виникають не тільки у хворих, але і у здорових людей, може бути спровокована перевтомою, психологічною напругою, а також деякими іншими зовнішніми подразниками.

Загальний опис

Екстрасистолія, яка може бути викликана навіть вживанням кофеїну, алкоголю або тютюну, крім зазначених нами факторів у вигляді перенапруження і перевтоми, є станом у відносній ступеня безпечним для людини, її життя і здоров’я. Між тим, якщо мова йде про її появу в осіб, для яких актуальні серцево-судинні захворювання в тій чи іншій їх формі, то в цьому випадку екстрасистолія грає роль фактора підвищеного ризику.

Поява екстрасистолії пояснюють виникненням ектопічних вогнищ, що характеризуються підвищеною активністю і локалізованих поза синусового вузла (тобто в шлуночках, у передсердях або в атриовентрикулярном вузлі). Утворені в цих вогнищах позачергові імпульси починають поширюватися вздовж серцевого м’яза, провокуючи тим самим передчасні серцеві скорочення до фазі діастоли.

Обсяг викиду крові при екстрасистолії нижче норми, з цієї причини часті екстрасистоли (позачергові скорочення окремих частин серця), що виникають частіше 6-8 разів за хвилину, можуть привести до помітних змін у хвилинного об’єму кровообігу. Слід зауважити, що чим раніше почне розвиватися екстрасистола, тим, відповідно, меншим буде обсяг крові, супроводжуючий экстрасистолический викид. Дані особливості, насамперед, знаходять відображення на коронарному кровотоку, а також можуть значною мірою ускладнити вже актуальну для хворого серцеву патологію.

Залежно від конкретного виду екстрасистол визначається їх індивідуальна клінічна значущість, а також відповідні їм прогностичні характеристики. Найнебезпечніші екстрасистолії – шлункові. Їх розвитку сприяє наявність органічного ураження серця, на тлі якого вони, власне, і виникають.

Види екстрасистолії

В залежності від області, в якій відбувається формування ектопічних вогнищ збудження, що визначають шлуночкові екстрасистолії, екстрасистолії передсердно-шлуночкові і передсердні екстрасистолії. Крім цього також виділяють і деякі варіанти їх поєднання. Виключно рідкісні випадки вказують на те, що позачергові імпульси з’являються синусно-передсердного вузла, тобто, з фізіологічного водія ритму.

У деяких випадках відзначається два одночасно ритму, тобто синусовий і экстрасистолический ритми, що визначається як парасистолії.

Наступні парою екстрасистоли називають парними, якщо ж їх більше, ніж дві, то екстрасистоли називаються груповими (або залповими).

Також розрізняють ритм, при якому нормальні систоли чергуються з экстрасистолами (тобто бігемінія), ритм, при якому дві нормальні систоли чергуються з экстрасистолой (тригеминия) і ритм, при якому екстрасистола слід слідом за кожним третім нормальним скороченням. Регулярне повторення бігемінії, трігемінія і квадригеминии визначає ці стани як алоритмія.

В залежності від частоти освіти екстрасистол визначають рідкісні екстрасистолії (до 5 за 1 хвилину), екстрасистолії середні (від 6 до 15 за 1 хвилину), а також часті екстрасистолії (понад 15 разів за хвилину). В залежності від кількості виникають ектопічних вогнищ визначають екстрасистолії з одним вогнищем (монотопные) і екстрасистолії з декількома вогнищами (політопні).

Залежно від етіологічних факторів визначаються такі види екстрасистолії, як функціональні екстрасистолії, токсичні екстрасистолії та органічні екстрасистолії.

Функціональні екстрасистолії

Являють собою порушення у ритмі психогенного (нейрогенного) походження. Пов’язані вони з хімічними факторами впливу, з вживанням алкоголю і наркотиків, з палінням і т. п. Реєструється функціональна екстрасистолія також і у пацієнтів з діагнозом вегетативної дистонії, остеохондрозом, неврозами і іншими станами.

В якості прикладу розглянутої різновиди екстрасистолії може бути відзначена аритмія, що виникає у натренованих і цілком здорових осіб, що займаються спортом. Також можна відзначити частоту розвитку функціональної екстрасистолії у жінок в період настання менструації. Провокуються функціональні екстрасистолії, крім іншого, стресами та вживанням таких міцних напоїв, як кава і чай.

У разі розвитку функціональної екстрасистолії без будь-яких привертають до неї факторів у здорових людей, що її визначають як ідіопатичну функціональну екстрасистолію.

Органічні екстрасистолії

Актуальність даної різновиду екстрасистолії визначається ураженням, що виникають в міокарді, що відбувається, зокрема, при таких станах, як інфаркт міокарда, ішемічна хвороба серця, міокардит, кардіосклероз, перикардит, вади серця, ураження міокарда внаслідок саркоїдозу, гемохроматозу, амілоїдозу, а також вироблених при оперативних втручаннях. У спортсменів освіта екстрасистолії може в деяких випадках виникнути через дистрофії міокарда, яка утворюється внаслідок фізичних перенапруг.

Токсичні екстрасистолії

В даному випадку розвиток екстрасистолії цього типу відбувається в результаті гарячкових станів, при тиреотоксикозі і побічні ефекти, що викликаються певними лікарськими препаратами (кофеїн, ефедрин, глюкокортикоїди, діуретики, симпатолітики та ін).

Найчастіше розвиток екстрасистолії обумовлюється порушенням у співвідношенні в клітинах міокарда іонів натрію, кальцію, магнію і калію, за рахунок якого виявляється негативний вплив на провідну систему серцевого м’яза.

При фізичних навантаженнях може бути спровокована екстрасистолія, яка виникає внаслідок метаболічних і серцевих порушень, крім того, фізичні навантаження також можуть надавати і переважна вплив на екстрасистоли, утворені на тлі вегетативної дисрегуляції.

Екстрасистолія: симптоми

При екстрасистолії відчуття суб’єктивного характеру не завжди мають вираженістю власних проявів. Найважче відзначається переносимість екстрасистол у тих осіб, для яких носить актуальний характер діагноз вегетосудинної дистонії. У той же час особи, які мають ураження серця органічного масштабу можуть, навпаки, значно легше переносити стан екстрасистолії.

В більшості своїй прояви екстрасистолії виражаються у своєрідному удару або поштовху, що виникає в грудній клітці з внутрішньої її сторони. Обумовлюються подібні прояви енергійністю скорочень шлуночків, що виникають слідом за компенсаторною паузою.

Крім того, відзначаються і такі прояви цього стану, як «перевертання, перекидання» серця в комплексі з перебоями в його роботі і з завмираннями. Для функціональної екстрасистолії властивими проявами виступають припливи жару, відчуття тривоги, слабість, загальний дискомфорт, брак повітря підвищена пітливість.

Часті екстрасистолії з властивим їм груповим і раннім характером призводять до зниження серцевого викиду, відповідно, це провокує зниження порядку до 25% показників мозкового, ниркового та коронарного кровообігу. Пацієнти, у яких є ознаки атеросклерозу, відчувають запаморочення, крім цього можуть розвинутися і перехідні форми порушень, що стосуються мозкового кровообігу (парези, афазія, запаморочення). Пацієнти з ІХС, у свою чергу, стикаються з нападами стенокардії.

Екстрасистолія: основні ускладнення

Екстрасистолії групового типу прояви мають тенденцію до трансформації у більш значні порушення у ритмі. Так, передсердні порушення переходять в предсердное тріпотіння, шлуночкові порушення трансформуються в пароксизмальну тахікардію. Пацієнти, у яких відзначається дилатація або перевантаження передсердь можуть зіткнутися з переходом екстрасистолії в миготливу форму аритмії.

У разі частого свого виникнення екстрасистолії провокують виникнення хронічної ниркової недостатності, церебрального і коронарного кровообігу. Найнебезпечнішими вважаються шлуночкові екстрасистолії, бо як особливості їх перебігу можуть призвести до розвитку мерехтіння шлуночків, що, в свою чергу, призводить до раптового летального результату.

Діагностування екстрасистолії

Основний об’єктивний метод діагностування екстрасистолії полягає в ЕКГ-дослідженні, між тим, припустити можливість наявності цього різновиду аритмії можна також і при проведенні фізикального обстеження. Крім цього, свою роль у діагностиці захворювання відіграють і скарги з боку хворого.

Лікування екстрасистолії

У визначенні відповідної лікувальної тактики до уваги приймається форма екстрасистолії та область її локалізації. Не спровоковані кардіальної патологією поодинокі екстрасистолії не вимагають якої-небудь терапії в їх відношенні. При обумовленості розвитку екстрасистолії захворюваннями ендокринної чи травної систем, а також захворювання серцевого м’яза, необхідно починати лікування з терапії, орієнтованої на основне захворювання.

Екстрасистолія, яка виникла на тлі нейрогенних факторів, вимагає додаткової консультації невролога. Крім цього призначаються спеціальні заспокійливі збори або препарати седативної дії. Виникла в якості побічного ефекту від прийому ліків екстрасистолія вимагає негайної їх скасування.

Шлуночкова форма екстрасистолії передбачає необхідність у лікуванні із застосуванням методу радіочастотної аблации (або РЧА серця). Даний метод також показаний до застосування у разі відсутності ефективності від застосовуваної антиаритмічної терапії, важкої її переносимості або при наявності несприятливих прогнозів щодо такого роду лікування.

При підозрі на наявність у вас екстрасистолії необхідно звернутися за консультацією до кардіолога, який при актуальність цього діагнозу на підставі ваших скарг і відповідних досліджень визначить необхідне лікування. Крім цього, як ми вже зазначили, можливо, що вам знадобиться консультація невролога.