Однією з найбільш часто зустрічаються передракових форм у жінок є дисплазія шийки матки. Виявляють її у різних вікових групах: починаючи від двадцятирічних дівчат і закінчуючи жінками, що знаходяться в періоді менопаузи. В основі даного захворювання лежать структурні зміни епітеліального шару шийки матки (атипові клітини збільшуються в об’ємах, втрачають обриси і розростаються), що носять патологічний характер. Вони проявляються дисфункцією процесів формування і відторгнення клітин, а також наявністю нехарактерних для даної локалізації процесів клітинного розростання і перебудови.
У ряді випадків дисплазія шийки матки розвивається при вже наявної у жінки ерозії. Часто ці поняття зрівнюють, але це не рівнозначні захворювання. Так, якщо ерозія виникає при механічному травмуванні слизової вистилки і не впливає на складові її клітини, то для дисплазії матки характерна структурна, атипова перебудова тканин, що в кінцевому рахунку може привести до онкології.
По причині відсутності виражених симптомів, дисплазія матки виявляється тільки при зверненні жінки в консультацію з приводу іншого, супутнього захворювання. Виявляють її при гінекологічному огляді. Якщо хвороба знаходять на ранніх етапах розвитку, то великі шанси на повне одужання і запобігання онкозахворювань, однак, при упущенні часу, її можна буде вирішити тільки хірургічним шляхом.
Тяжкість цього захворювання знаходиться в безпосередній залежності від ступеня ураження епітеліальної вистилки:
- дисплазія шийки матки 1 ступінь — слабка. Характеризується незначними змінами, пов’язаними нижню третину епітеліального шару;
- дисплазія шийки матки 2 ступінь — помірна, прогресуюча стадія захворювання, що призводить до морфологічних змін 2/3 товщини епітеліального вистилання;
- дисплазія шийки матки 3 ступеня. Для цієї стадії характерно наявність патологічних клітинних змін по всій товщі епітеліального шару. Це неінвазивний рак, при якому не спостерігається проростання уражених клітин в сусідні тканини і кровоносні судини. У такому латентному стані передрак може перебувати до 20 років, а потім перейти в інвазивний рак.
Щоб уберегти своє здоров’я від можливої появи дисплазії матки і більш важкого стану, жінці важливо знати витоки даного захворювання.
Причини дисплазії шийки матки
У більшості відомих сучасній медицині випадків (до 98%), основною причиною дисплазії матки є виявлений у жінки, довгостроково існуючий (більше 1 року) в слизовій шийки, вірус папіломи людини, що відноситься до 16 і 18 онкогенних типів. Обтяжують дане захворювання такі сприятливі чинники:
- куріння (є каталізатором розвитку дисплазії матки, прискорюючи її розвиток в 4 рази);
- початок ранньої статевого життя (до 16 років);
- імунодефіцит, викликаний стресами, нераціональним харчуванням, наявністю хронічних захворювань, зловживання медикаментозними препаратами;
- наявний у статевого партнера рак головки члена;
- вплив на шийку матки травмуючого властивості;
- ранні пологи і у великих кількостях;
- статеві зв’язку безладного характеру (більше трьох партнерів);
- механічна травматизація порожнини матки за допомогою проведення абортів і вискоблювання;
- спадковий фактор;
- інфекційні захворювання, що передаються статевим шляхом (гонорея, гострі кондиломи, хламідіоз тощо);
- гормональні зміни внаслідок вагітності, переходу жінки в стан передменопаузи;
- тривале (більше 5 років) вживання гормональних протизаплідних комбінованого типу;
- недостатність в організмі бета-каротину і вітамінів груп А і С;
- одноманітне, небагате необхідними мікроелементами, харчування;
- незадовільні соціальні умови;
- хронічні гінекологічні захворювання (ектропіон, ерозія та ін);
- наявність у жінки герпесу 7 типу;
- асоціальна поведінка;
- СНІД.
Наявність даних чинників прискорює розвиток дисплазії шийки матки і сприяє каталізації злоякісного її течії.
Симптоми дисплазії шийки матки
Дисплазія шийки матки
Для того щоб визначити наявність у жінки дисплазії шийки матки, важливо, насамперед, звернути пильну увагу на супутні симптоми захворювання. Проте підступність хвороби на ранніх стадіях полягає в безсимптомному перебігу, так що виявити її на даному етапі практично неможливо. Тільки при з’єднанні вторинних інфекцій, таких, як цервинит і кольпіт, а також розвитку важкої форми дисплазії матки, можна судити про існування хвороби. Симптоми запального характеру:
- хворобливість при статевому акті;
- рясна секреція молочного кольору белей, не мають запаху;
- свербіж і печіння, локалізовані на статевих органах у зовнішній їх частини;
- піхвові виділення з прожилками крові (після спринцювання, статевого акту, використання тампонів, а також гінекологічного огляду);
- біль ниючого властивості внизу живота.
І хоча поява у жінки вищеперелічених симптомів прямо не говорить про наявність у неї дисплазії матки, але це є сигналом для здійснення більш ретельного спостереження за своїм здоров’ям.
Великий прорив зроблено медициною при виділенні чільної ролі ВПЛ, як основного джерела дисплазії, що дозволило докорінно змінити ставлення лікарів до методів, що дозволяє успішно діагностувати таке захворювання.
Діагностика захворювання
Для успішного діагностування дисплазії, зважаючи на те, що симптоми слабко виражені, гінекологами застосовуються різні методики: лабораторні, інструментальні та клінічні. Основними діагностичними прийомами для виявлення такої хвороби, як дисплазія шийки матки, є:
- огляд слизової піхви за допомогою дзеркал. За допомогою даного дослідження можна візуально оцінити колір слизових оболонок, виявити області розростання плоского епітелію, а також візуалізувати патологічні плями і блиск близько зовнішнього зіву;
- ПЛР-діагностика. З її допомогою можна точно визначити наявність ВПЛ в будь фізіологічної рідини організму (слизу, сечі чи крові);
- кольпоскопія. За допомогою кольпоскопа, що вдесятеро збільшує зображення слизової, виявляється помірна і тяжка дисплазія матки. При нанесенні на слизову, що вистилає шийку матки, р-ра Люголя або оцтової кислоти, виявляються приховані дефекти, непомітні при плановому огляді;
- цитологічне дослідження взятого з поверхні шийки матки мазка. Таке дослідження проводять з допомогою мікроскопа. Воно дозволяє виявити маркери ВПЛ і наявність атипових клітин;
- прицільна біопсія з метою проведення подальшого гістологічного дослідження посіченого підозрілої ділянки тканини. При виявленні дисплазії даний метод є найбільш інформативним.
Цервікальна біопсія
Слід зазначити, що пильне спостереження за станом жіночого здоров’я і своєчасне звернення до гінеколога здатне докорінно змінити картину розвитку хвороби і спростити методи, а також інструменти її лікування.
Лікування дисплазії шийки матки
Хоча дисплазія шийки матки, як захворювання, що носить прогресуючий, затяжний характер, але при проведенні адекватного лікування, має властивість поступово регресувати. Тому важливо якомога раніше почати лікування при виявленні цієї недуги.
Лікування дисплазії шийки матки — стаціонарне, проводиться в медичному закладі гінекологом і залежить від ряду умовностей:
- ступеня дисплазії;
- вікового показника пацієнтки;
- наявності паралельно поточних захворювань;
- величини ділянки патологічного ураження;
- бажання зберегти функцію дітонародження.
Протипоказаннями для здійснення терапії, спрямованої на усунення дисплазії, є: недосягнення пацієнткою віку 20 років, відсутність у жінки ВПЛ, наявність ураження слизової шийки матки, що носить точковий характер, а також відсутні в цервікальному каналі симптоми дисплазії матки.
У сучасній медичній практиці легка дисплазія шийки матки лікуватися консервативним шляхом, що включає в себе:
- гінекологічне обстеження протягом 2 років;
- боротьбу з курінням;
- щорічне проведення кольпоскопії і здача аналізу на цитологію;
- підбір альтернативних контрацептивів;
- лікування ІПСШ;
- терапія захворювань ендокринної системи.
Лікування дисплазії шийки матки помірного та тяжкого ступеня здійснюється в двох напрямках:
Хірургічне втручання ведеться за двома напрямами:
- кріотерапії. За допомогою застосування на уражену ділянку слизової рідкого азоту, відбувається руйнування області, ураженої дисплазією;
- діатермокоагуляції. Застосовуючи на уражену ділянку електричний струм, досягається ефект припікання або видалення вогнища захворювання;
- лазеровапоризации. Впливом низькоінтенсивного лазерного променя на уражену ділянку, досягається деструкція патологічних тканин (шляхом їх нагрівання) з подальшим формуванням некротичних зон у місцях їхніх стиків зі здоровими ділянками;
- конізація шийки матки. Петлею диатермокоагулятора видаляється ділянку шийки матки конусоподібного виду;
- ампутація шийки матки.
Конізація шийки матки
До побічних явищ, що виникають після хірургічного втручання, відносять підвищену секрецію піхвового слизу, кров’яні виділення і періодичні болі ниючого характеру, локалізовані внизу живота, що тривають від 3 до 5 днів. Післяопераційне відновлення триває зазвичай близько 4-6 тижнів. У цей період пацієнтці рекомендується утримуватися від підйому важких предметів, відвідування лазень і саун, ведення статевого життя, а також забороняється використовувати гігієнічні тампони.
При проведенні будь-якої операції можливі ускладнення. У цьому разі до них відносять:
- рецидив захворювання;
- безпліддя;
- симптоми порушення менструального циклу;
- загострення хронічних захворювань органів малого тазу, що мають хронічний перебіг;
- симптоми рубцювання шийки матки.
І хоча поява перерахованих вище ускладнень зустрічається рідко, але їх ймовірність зростає тим швидше, чим складніше проведена операція і нижче операційний і кваліфікаційний стаж хірурга, а також при недотриманні пацієнткою запропонованих рекомендацій.
Через 3 місяці після проведеної операції жінці потрібно повторно звернутися в медичний заклад для контрольного проведення кольпоскопії і взяття мазка для проведення цитологічного дослідження. У разі отримання негативних результатів, через рік жінку з обліку знімають.
Яка перенесла дане захворювання пацієнтці, важливо дотримуватися заходів профілактики, до яких відносять:
- збагачення раціону харчування вітамінами груп А і В;
- відмова від куріння;
- негайне лікування захворювань інфекційної природи;
- проходження регулярного гінекологічного огляду;
- користування бар’єрної контрацепцією.
Дотримання даних профілактичних заходів в поєднанні з раннім виявленням та своєчасним лікуванням дисплазії матки дає позитивний прогноз і дозволяє скоротити ймовірність появи рецидивів і розвитку неінвазивної форми раку.
