Дисбактеріоз кишечника, на підставі оцінки ВООЗ, захворюванням насправді не є, тому більш точним буде його прилучення до синдромів. Дисбактеріоз кишечнику, симптоми якого виникають на тлі порушення балансу співвідношення різних мікроорганізмів у кишечнику, є, на думку вчених, результатом різного типу патологій, проте ніяк не їх причиною.

Загальний опис

Наш організм, перебуваючи в здоровому і нормально функціонуючому стані, має і корисними і патогенними мікроорганізмами, причому саме в такій ситуації перевагу, так би мовити, визначений за корисною мікрофлорою, що визначає, у свою чергу, оптимальне співвідношення. Якщо ж умови характеризуються не інакше, як несприятливі, то це, в свою чергу, призводить до порушення такого співвідношення, в результаті чого починає переважати патогенна мікрофлора. Власне, це і визначає дисбактеріоз, при якому в організмі порушений мікробіологічний склад в межах області просвіту кишечника і його слизової.

Виникає дисбактеріоз переважно в області товстого кишечника, що виконує роль базової локалізації для переважної числа різних мікроорганізмів. Порушення мікрофлори в результаті дисбактеріозу є змішаними за своїм характером, проте найчастіше їх прояв провокується процесом придушення мікробного анаеробного компонента (лактобацил, біфідобактерій), а також збільшенням чисельності на тлі актуальних у такій ситуації мікроорганізмів умовно-патогенного типу.

Причини дисбактеріозу

Чисельність кожного з видів мешкають в кишечнику мікроорганізмів диктується законами, що визначають природний відбір. Так, при надмірному розмноженні одні бактерії, не знаходячи їжі, і будучи «зайвими», гинуть, або це відбувається в результаті створення неприйнятних для них умов з боку інших бактерій. Більш того, подібний результат не виключається навіть у ситуаціях, при яких змін такого порядку підлягає і нормальний баланс цих бактерій.

Насамперед, до таких ситуацій можна віднести різного типу імунодефіцити (рак крові, системні захворювання, СНІД, хіміотерапія, променева терапія тощо). В результаті процесів, актуальних для такого типу впливів імунна система просто втрачає здатність до контролю над чисельністю патогенних мікроорганізмів.

Наступною, не менш поширеною і актуальною причиною розвитку дисбактеріозу є тривале антибактеріальне лікування. Переважно курси антибіотиків не призводять до дисбактеріозу, якщо тільки мова йде про стандартні схеми їх прийому, крім того, якщо антибіотики і стають причиною цього синдрому, то проходить він незабаром мимовільно. Причиною тому є заселення кишечника нормальною мікрофлорою, що відбувається слідом за завершенням курсу. Ця мікрофлора, в свою чергу, витісняє бактерії, які виявилися нечутливими до дії вживаних антибіотиків.

Якщо ж мова йде про тривалому прийомі антибіотиків сильної дії, то з їх прийомом «очищення» кишечника проводиться таким чином, що залишаться там лише ті з бактерій, які не можуть бути усунені навіть подібного роду лікуванням. Небезпека подібного результату полягає в тому, що навіть при попаданні нормальних бактерій в кишечник після цього у них просто не буде можливості конкурувати з мікроорганізмами, вже наявними там.

Наступним впливає на розвиток дисбактеріозу фактором є формування в кишечнику тих умов, які стають небезпечними для нормальної флори, тобто умов, що призводять до їх загибелі. До подібного стану можуть привести зміни у процесі перетравлення тих чи інших речовин, що відбувається, у свою чергу, на фоні відсутності певного типу ферментів. Наприклад, існує захворювання виключає можливість до перетравлювання лактози, що міститься в молоці, воно визначається як лактозна недостатність.

Бактеріями в цьому випадку зброджується цукор, в результаті чого відбувається зсув кислотності середовища до ще більшій кислотності, що, в кінцевому підсумку, призводить до неможливості розмноження багатьох організмів, що представляють собою нормальну флору. До речі, подібних змін насправді чимало, до них зокрема належить непереносимість злакового білка, цукру грибів, казеїну.

Крім цього можна виділити наступні причини дисбактеріозу з актуальною при них загибеллю бактерій:

  • відсутність можливості нормального просування харчових мас по кишечнику на тлі зниженого тонусу кишечника або спазмів його гладких м’язів в результаті стресів, вегетосудинної дистонії, перенесення хірургічного втручання тощо;
  • при зміні мікроклімату (збільшення лужності або кислоти) з відповідною зміною обміну речовин в комплексі з мембранами корисних бактерій, що передбачає хвороби кишечника, виразкову хворобу, гастрит, панкреатит, гепатит, холецистит тощо;
  • при нестачі в раціоні необхідної кількості речовин, які виступають в якості субстрату для подальшого зростання корисного типу мікробів, а також при наявності в ньому речовин, що провокують їх знищення, що відбувається в результаті більш жорстких дієт, браку клітковини і кисломолочних продуктів, вживання консервантів та ін.;
  • при наявності паразитів в кишечнику, в якості яких можуть, зокрема, виступати найпростіші і глисти, а також при наявності хвороботворних мікробів, що виділяють такого типу речовини, в результаті дії яких гинуть корисні мікроби (гельмінтози, сальмонельоз, лямбліоз, дизентерія та ін);

Крім зазначених вище антибіотиків, також позначаються на балансі мікроорганізмів, можна виділити також неправильне харчування, стреси, особливості екології, які також в тому або іншому масштабі позначаються на розвитку дисбактеріозу.

Дисбактеріоз кишечника: симптоми

При розгляді симптоматики даного захворювання можна помітити, що конкретних проявів, властивих саме дисбактеріозу, не існує. Супроводжувати цей синдром може відрижка та нудота, запори і проноси, здуття живота і печія. У роті нерідко з’являється неприємний присмак, можливий і неприємний запах. Частими супутниками пацієнтів з дисбактеріозом стають болі в животі, метеоризм.

Характерним проявом також стають алергічні реакції, які з’являються, як може спочатку здатися, на вживання абсолютно нешкідливих продуктів. Не виключається і невелика (субфебрильна температура. Як можна помітити, ця симптоматика може супроводжувати не тільки синдром дисбактеріозу, але і ряд інших, різних за специфікою актуальних для них процесів, станів та захворювань.

Вікові дисбактеріози супроводжуються частими запорами, що особливо актуально при наявності таких супутніх захворювань, як хронічний коліт або атеросклероз.

Дисбактеріоз кишечника призводить до шлунково-кишкової диспепсії. Апетит в цьому випадку зберігається, проте з’являється нудота, відрижка та відчуття повноти, випробовуване хворими в подложечной області. Через деякий кількість часу до симптоматиці захворювання приєднується дискінезія, що розвивається на тлі порушення кишкової моторики, що, в свою чергу, відбувається через подразнення, виробленого продуктами кислотного бродіння. Відбувається утворення в кишечнику надмірної кількості газів, що, в свою чергу, призводить до посилення метеоризму. З-за того, що відбувається гниття і бродіння в кишечнику, відбуваються також значні зміни складу калових мас.

В результаті дисбалансу мікрофлори кишечника порушуються її основні функції, що, в свою чергу, призводить до появи ознак, що вказують на полігіповітаміноз. З-за нестачі в організмі тіаміну порушується кишкова моторика, розвивається дистрофія міокарда, з’являються головні болі. Певного впливу піддається на цьому тлі і периферична нервова система. Хворі можуть перебувати в пригніченому стані, нерідко відзначається їх дратівливість. Також відзначається і посилення слиновиділення, що свідчить про нестачі нікотинової кислоти. На тлі нестачі рибофлавіну, в свою чергу, розвивається стоматит і дерматит (в ділянці крил носа), змінюються нігтьові пластини, починають випадати волосся.

У частих випадках дисбактеріоз протікає в комплексі з анемією, що розвивається, з причини ослаблення процесів синтезу ціанокобаламіну і фолієвої кислоти. Із-за конкурентного процесу споживання їх корисною і патогенної мікрофлорою різко знижується їх кількість.

Найбільшою мірою, природно, «дістається» при дисбактеріозі травній системі, тому як спочатку розщеплення їжі відбувається в кишечнику бактеріями, після чого відбувається її всмоктування безпосередньо в кров. Відсутність мікроорганізмів призводить до неможливості засвоєння різних поживних речовин, в результаті чого і з’являються симптоми у вигляді рідкого стільця, нудоти і блювоти.