Дірофіляріоз – захворювання, викликане паразитуванням хробака з роду Дирофілярій в організмі людини. Що характерно, найчастіше недуга вражає домашніх тварин – кішок або собак. Людині передається від укусу комара. Паразит починає свій процес життєдіяльності під шкірою людини, але у міру свого зростання переміщається в органи зору. Дірофіляріоз носить хронічний характер, тому що паразит повільно розвивається в організмі випадкового господаря.
На сьогоднішній день випадки зараження паразитами цього роду стали діагностуватися все частіше. Це обумовлено близькістю проживання людини з тваринами, а також високим відсотком вмісту цього паразита в навколишньому середовищі. З-за того, що в медицині про даному недугу і його збудника є мало інформації, часто цю патологію просто не діагностують і ставлять неправильний діагноз. Відповідно, проводиться неправильне лікування, що загрожує розвитком ускладнень.
Зараження цим паразитом схильний абсолютно будь-яка людина. Обмежень щодо статі і віку недуга не має. До людини може потрапити тільки одна особина певної статі. Не виникало випадків, щоб у людини виявилася і чоловіча, і жіноча особина одночасно. Цей факт говорить про те, що якщо тіло людини проникла самка, то вона не зможе відкладати яйця, з яких надалі вилупляться личинки. Термін життя дорослої особини в тілі свого потенційного господаря – близько 9 місяців.
Примітно те, що ймовірність зараження личинками значно вище у весняно-осінній період року. При правильній діагностиці і своєчасному проведенні операції можна повністю вилікуватися від цієї хвороби, яка не залишить після себе наслідків у вигляді ускладнень або яких-небудь обмежень у житті людини.
Етіологія
Причиною появи розвитку дирофіляріозу є укус комахи, який перед цим мав контакт із зараженим калом собаки, рідше кішки.
Цикл розвитку дирофілярій
Схильні до появи такого захворювання люди середнього віку, від тридцяти до сорока років. Але є деякі групи людей, які найбільш часто можуть контактувати з переносником. До таких груп відносять:
- людей, з якими в будинку або квартирі проживають кішки або собаки;
- рибалок і мисливців;
- тих, хто проживає у безпосередній близькості від водоймищ будь-якого розміру;
- любителів такого виду відпочинку, як туризм;
- працівників сільгоспугідь і рибних господарств, а також городників.
У людському організмі недуга може прогресувати в двох формах – очної та підшкірної. Рідше спостерігається ураження молочних залоз і мошонки. За кілька діб черв’як може пройти відстань до тридцяти сантиметрів.
Симптоми
Одним з початкових симптомів дирофіляріозу вважається появи невеликий опуклості під шкірою або слизовою оболонкою ока. У деяких випадках новоутворення може почервоніти або свербіти. У деяких клінічних ситуаціях в місці локалізації паразита може виникати відчуття дискомфорту. Але може бути і так, що недуга протікає без особливих відчуттів.
Але практично у всіх відомих клінічних випадках прояв дирофіляріозу спричиняє появу таких симптомів:
- загальна слабкість організму;
- сильний головний біль;
- нудота і блювання;
- невелике підвищення температури тіла;
- больові відчуття в тому місці, де знаходиться глист;
- кон’юнктивіт;
- біль і набряклість очей;
- роздвоєння зору;
- порушення сну;
- дратівливість;
- відчуття ворушіння під шкірою або в очах.
Дуже рідко паразит може потрапляти в грудну клітку. При цьому людина відчуває деяку здавленість і невеликий біль в місці його проживання. Все це може супроводжуватися сильним кашлем і кровохарканням.
При несвоєчасному видаленні паразита може розвинутися гнійне запалення в місці його проживання. При цьому якщо воно лопне або розкриється хірургічним методом, черв’як може самостійно виповзти назовні.
Очна форма дирофіляріозу
Діагностика
Діагностику дирофіляріозу можна проводити декількома способами:
- клінічним. Полягає в зборах повної інформації щодо контактів із тваринами або укусів комах. Важливим для точної постановки діагнозу вважається і сезон коли відбулося зараження. Це знання дає можливість визначити тривалість процесу дозрівання черв’яка і його можливе пересування. Але це тільки в тому випадку, якщо немає яскраво вираженого горбка на шкірі або в очах;
- при офтальмологічному огляді можна без проблем знайти глиста в очному яблуці або його оболонці;
- лабораторний вид діагностики передбачає забір крові для проведення повного спектру аналізів, а також дослідження паразита після його видалення;
- діагностика за допомогою УЗД, МРТ, КТ, а також рентгенографія з контрастом чи без нього.
Основним способом підтвердження діагнозу є повне дослідження хробака, який був вилучений. Тому тільки після операції хворому ставиться діагноз – дірофіляріоз.
Лікування
Лікування дирофіляріозу полягає у видаленні паразита з організму людини хірургічним методом. Внаслідок того, що в тілі може бути тільки одна особина, перед майбутньою операцією лікар може призначити ліки, яке повністю знерухомити паразита, але не вб’є його, так як для подальшого дослідження потрібен живий хробак. Але якщо виникла така ситуація, що черв’як помер з незалежних від пацієнта або доктора причин, хворому призначаються протиалергічні препарати.
Крім хірургічним шляхом від глиста позбутися неможливо. Виняток становлять ті випадки, коли від знаходження під шкірою листків утворюється гнійна опуклість, яка, можливо, лопне сама по собі. Тоді черв’як може почати виповзати назовні сам. У тому випадку, якщо гнійне освіта урвався і витекло вміст, а глиста там не виявилось, треба терміново їхати в лікарню за лікарською допомогою.
Оскільки діагностувати дірофіляріоз представляється можливим тільки після операції, лікарі можуть лікувати хворого зовсім від інших хвороб. Дуже часто виходить виявити великого хробака під час проходження планового рентгена. Але в медичній практиці більше половини випадків визначення дирофіляріозу проходить під час проведення інших операцій.
Тільки після проведення офтальмологічного огляду вдається точно визначити, де знаходиться глист в очному яблуці — біля зіниці або під верхнім століттям. Після вилучення хробака з ока, хворому, як лікування, призначаються спеціальні очні краплі, мазі, які потрібно буде закладати за повіку.
Профілактика
В основному профілактика дирофіляріозу спрямована на:
- обмеження контактів з домашніми тваринами;
- своєчасне лікування цієї хвороби у собак і кішок;
- захист від укусів комарів, у вигляді аерозолів, мазей і захисного одягу.
