Діабетична ретинопатія – недуга, для якого характерне ураження судин сітківки ока і порушення зорового сприйняття рогівки. Патологія розвивається на тлі інсулінозалежній і инсулиннезависимой форми цукрового діабету. Внаслідок її прогресування значною мірою знижується зорова функція, аж до повної втрати зору (без відсутності своєчасного лікування).
Для порятунку зору при наявності діабетичної ретинопатії вдаються до інвазивних втручань. Високу ефективність має припікання сітківки за допомогою лазера, а також повне видалення склоподібного тіла (використовують дану методику в важких ситуаціях).
Етіологія
Основна причина прогресування діабетичної ретинопатії – наявність довгостроково протікає цукрового діабету. Медична статистика така, що патологію виявляють у 15 чоловік з 100 при наявності цукрового діабету, що протікає протягом двох років. Якщо ж тривалість недуги становить 15 років, то ретинопатію діагностують у 50% пацієнтів.
Фактори, що збільшують ризик діабетичної ретинопатії:
- ожиріння;
- ниркова недостатність;
- артеріальна гіпертензія;
- атеросклероз судин.
Фактори, які є пусковими» для прогресування недуги:
- підлітковий вік;
- куріння;
- вагітність (тільки в тому випадку, якщо лікування цукрового діабету було розпочато саме в період виношування дитини);
- генетична схильність.
Механізм прогресування недуги
Діабетична ретинопатія
Діабетична ретинопатія починає поступово розвиватися із-за збільшеної концентрації цукру в судинах сітківки ока. В результаті цього судинна стінка пошкоджується. Найчастіше «атаці» піддаються судини дрібного калібру, що забезпечують живлення сітківки. Гіперглікемія призводить до того, що:
- при пошкодженні стінок судин спостерігається порушення мікроциркуляції крові;
- деяка кількість крові, яке виходить з пошкоджених судин, просочує поряд розташовані тканини;
- з-за того, що сітчаста оболонка перестає повноцінно «харчуватися», формуються нові кровоносні судини, які також руйнуються (проліферативна діабетична ретинопатія);
- перекриті судини проростають сполучною тканиною.
Стадії
Непролиферативна. Ця стадія є початковою в прогресуванні діабетичної ретинопатії. При непроліферативній стадії в сітківці починають розширюватися дрібнокаліберні кровоносні судини (локальні). Цей процес в медицині називають микроаневризмы. В результаті цього виникають крововиливи в навколишні тканини. Також плазмою просочується і сітківка. Як наслідок, по ходу більш великокаліберних судин вона набрякає.
На непроліферативній стадії лікування більш просте. Якщо його своєчасно почати, то є велика ймовірність повного збереження зорової функції. Лікування непроліферативній стадії призначає тільки кваліфікований лікар-офтальмолог, спільно з ендокринологом.
Препролиферативная стадія (прогресуюча). У разі її розвитку спостерігається ураження вен, які несуть кров від сітківки. У них виникають обмежені ділянки патологічного розширення, петлі, а також подвоєння. При препроліферативній стадії крововиливи в тканинах все більше збільшуються.
Проліферативна діабетична ретинопатія. Характерне її прояв – вростання нових кровоносних судин в різні ділянки сітківки. Вони можуть локалізуватися в області зорового плями. Багато ділянок склоподібного тіла насичуються плазмою, яка виходить з ушкоджених кровоносних судин. Внаслідок того, що нові сформовані судини мають тендітні стінки, у них знову виникають микроаневризмы, що провокують нові крововиливу, які можуть стати причиною відшарування самої сітківки. Проліферативна діабетична ретинопатія часто стає причиною втрати зору.
Стадії діабетичної ретинопатії
Симптоматика
Найбільша небезпека діабетичної ретинопатії — на протязі тривалого проміжку часу вона може протікати без жодного симптому. На першій стадії діабетичної ретинопатії зниження зорової функції настільки незначне, що його пацієнт абсолютно не зазначає. По мірі прогресування патології приєднуються такі симптоми:
- поступове зниження зорової функції;
- предмети, які розташовані в безпосередній близькості до людини, починають здаватися йому розмитими (характерний симптом);
- виникають труднощі при читанні дрібного тексту.
Проліферативна стадія доповнюється наступними симптомами:
- зниження зорової функції прогресує;
- перед очима виникають темні плями або ж полуда. Цей симптом вказує на наявність внутрішньоочних крововиливів. Але варто відзначити, що вони можуть зникати самостійно.
Якщо у випадку прояву таких симптомів не було проведено комплексної діагностики і лікування, то може відбутися повна втрата зору без можливості відновлення в майбутньому. Небезпека також полягає в тому, що симптоми даної патології є дуже незначними і можуть вказувати на прогресування будь-яких інших очних патологій. Тому людям, у яких раніше був діагностований цукровий діабет, слід регулярно проходити обстеження не тільки в ендокринолога, але і у офтальмолога.
Діагностика
Найбільш інформативними методиками діагностики недуги є:
- офтальмоскопія;
- флюоресцентна ангіографія;
- огляд у щілинний лампі.
Огляд у щілинний лампі за допомогою спеціальної лінзи дає лікареві можливість точно діагностувати наявність патології навіть на ранній стадії розвитку (виявлення набряку сітківки).
З допомогою офтальмоскопії є можливість виявити наявність микроаневризм на початковій стадії патології. На другій стадії під час дослідження лікар бачить на очному дні невеликі білуваті вогнища, смуги, деформацію вен очного дна і вже утворилися осередки інфаркту. При проліферативній стадії при офтальмоскопії можна побачити новоутворені судини, уточнити їх локалізацію.
Додаткові методи обстеження:
- візометрія;
- периметрія;
- тонометрія внутрішньоочного тиску;
- электроокулография;
- УЗД очі;
- электроретинография;
- гоніоскопію;
- диафаноскопия.
Гемофтальм
Ускладнення
Якщо не було проведено повноцінне лікування діабетичної ретинопатії, то у людини розвиваються такі небезпечні ускладнення:
- глаукома;
- гемофтальм;
- відшарування сітківки.
Лікування
Лікування діабетичної ретинопатії безпосередньо залежить від того, яка саме стадія патології була діагностована у людини.
- при 1 стадії терапія зазвичай не призначається. Лікар призначає пацієнтові і далі приймати цукрознижувальні засоби, а також регулярно приходити на огляд до офтальмолога, щоб попередити подальше прогресування патології;
- друга стадія більш небезпечна. Стан пацієнта необхідно постійно моніторити, так як ця стадія може швидко перейти в стадію проліферації. Лікарю необхідно постійно контролювати концентрацію глюкози в крові. В терапію включають препарати, які допомагають усунути метаболічні порушення. Також показано введення спеціальних засобів безпосередньо в склоподібне тіло.
- в стадії проліферації єдино вірним способом лікування є застосування аргон-лазера.
Методики усунення недуги:
- дієтотерапія. У раціоні пацієнта обмежують прості вуглеводи, тваринні жири. При цьому у нього обов’язково включають вівсяну кашу, овочі, фрукти;
- ендокринолог розробляє специфічну індивідуальну схему лікування цукрознижувальними засобами;
- вітамінотерапія;
- щоб зменшити набряк сітківки, безпосередньо в склоподібне тіло вводяться глюкокортикоїдні гормони;
- коагуляція лазером;
- холодовий вплив – криоретинопексия;
- часткова екстракція склоподібного тіла;
- видалення склоподібного тіла.
Профілактика
Профілактикою прогресування цього небезпечного стану є максимально адекватна корекція цукрового діабету, який вже є у людини. Також важливо приймати всі необхідні заходи для усунення коливань рівня цукру в кров’яному руслі (корекція харчування). Тільки в разі додержання цих умов, є можливість «пригальмувати» прогресування недуги, а також знизити ризик розвитку ускладнень (глаукома, гемофтальм).
