Часткова пневмонія – це запалення легеневої тканини, яке не поширюється по всьому легкому, а вражає одну або декілька його часткою. Основну групу ризику становлять маленькі діти і люди похилого віку. Основною причиною розвитку хвороби виступає патологічний вплив патогенного агента (вірусу або бактерії), який може проникати в організм кількома шляхами.
Подібне захворювання має велику кількість клінічних проявів, головними з яких є підвищення температури, сильний кашель і задишка.
Щоб поставити правильний діагноз проводиться об’єктивний огляд і лабораторно-інструментальне обстеження, а головне – рентгенографія органів грудної клітки. У переважній більшості випадків для лікування достатньо застосування консервативних методів.
Міжнародна класифікація хвороби МКБ 10 виділяє для такої недуги код J18.
Етіологія
Найчастіше збудником пневмонії виступає пневмокок, а точніше, різні штами цього мікроорганізму, однак не виключається вплив інших хвороботворних бактерій, наприклад:
- стрептокок;
- стафілокок;
- гемофільна паличка;
- мікоплазма;
- хламідії.
У випадках, коли збудника запалення легенів виявити не вдалося, то ставиться діагноз «неуточненная часткова пневмонія».
Варто зазначити, що джерело захворювання може протягом тривалого часу жити в носоглотці людини.
Примітно те, що гостра фаза запалення може настати у абсолютно здорової людини, але за умови впливу деяких факторів.
Виділяють декілька шляхів проникнення збудника недуги:
- через бронхи;
- лімфогенний шлях;
- гематогенний шлях.
Дуже часто крупозна часткова пневмонія виникає на тлі таких захворювань:
- цукровий діабет;
- ХОЗЛ;
- туберкульоз;
- ГРВІ або грип;
- злоякісні новоутворення в органах дихальної системи.
Серед факторів клініцисти виділяють:
- тривалий вплив на організм холодних температур;
- зловживання шкідливими звичками, зокрема, палінням;
- зниження опірності імунної системи;
- перенесені важкі травми, особливо грудної клітки;
- важкі фізичні навантаження;
- часте вплив стресових ситуацій або емоційна нестійкість;
- виробничі шкідливості;
- несприятливий мікроклімат проживання людини, а саме постійна сирість або наявність плісняви в приміщенні.
Частки легені
Класифікація
Залежно від місця локалізації запального вогнища в легенях, виділяють наступні види недуги:
- верхнедолевая пневмонія – характеризується тим, що охоплює верхні частини легені, у більшості випадків лівого, оскільки воно анатомічно дещо відрізняється від правого;
- нижнедолевая пневмонія – виходячи з назви зрозуміло, що вражає нижні зони цього органу;
- среднедолевая пневмонія;
- междолевая пневмонія – осередок патології розташовується між частками легені;
- правобічна пневмонія – виявляється у пацієнтів в кілька разів частіше, ніж лівостороння нижнедолевая пневмонія. Це обумовлюється особливістю анатомічної будови бронхів;
- лівостороння пневмонія;
- двостороння пневмонія.
За характером перебігу захворювання буває:
- гострим – запалення швидко формується і прогресує;
- затяжним – вважається таким, якщо триває більше одного місяця.
Крім цього, по мірі свого розвитку хвороба проходить кілька стадій прогресування:
- приплив – відбувається формування мікробного набряку. Тривалість такої фази становить приблизно добу;
- червоне опеченение – відбувається поразка всієї частки легені, яке збільшується в обсягах. З другого по четвертий день перебігу хвороби легкий стає червоного кольору;
- сіре опеченение – тканина ураженого органу стає ще більш щільною і пухкої, а приблизно на п’яту добу набуває сірий відтінок, тому що альвеоли повністю складаються з ексудату;
- дозвіл – настає на дев’ятий день з початку лікування.
Симптоматика
Часткова пневмонія нижніх або верхніх відділів легкого відрізняється раптовим і різким початком, що характеризується проявом таких клінічних ознак:
- стильний озноб;
- зростання температури до 39 градусів;
- постійна лихоманка;
- інтенсивний головний біль;
- підвищене потовиділення.
У міру розвитку хвороби будуть приєднуватися наступні симптоми:
- безпричинна втома, яка призводить до зниження працездатності;
- відчуття болю в грудях під час дихання, які посилюються при глибокому вдиху або нахилах тулуба;
- сильний кашель, що супроводжується отхаркиванием мокротиння;
- задишка – спочатку при несильних фізичних навантаженнях, а потім і в стані спокою;
- порушення сну, аж до повної його відсутності;
- відраза до їжі;
- суглобові і м’язові болі;
- запаморочення.
Варто відзначити, що в залежності від локалізації вогнища запалення, може відрізнятися клінічна картина. Наприклад:
- верхнедолевая пневмонія – відзначається появою яскраво виражених симптомів з боку серцево-судинної і нервової системи, що призводить до значного погіршення стану здоров’я людини;
- нижнедолевая пневмонія – за ознаками більше нагадує перебіг недуги ШЛУНКОВО-кишкового тракту;
- среднедолевая пневмонія – відрізняється слабким проявом симптоматики.
Пневмонія у дітей та дорослих має однакову симптоматику, але у малюків протікає важче і розвивається швидше.
Діагностика
Незважаючи на те, що часткова пневмонія має кілька характерних симптомів, щоб поставити правильний діагноз необхідно виконання лабораторно-інструментального обстеження. Однак спочатку лікаря необхідно:
- детально опитати пацієнта на предмет першого часу появи клінічних ознак і їх інтенсивності вираження;
- ознайомитися з історією хвороби та анамнез життя;
- провести ретельний фізикальний огляд, який у першу чергу направлений на аускультацію та перкусію легень хворого, підрахунок частоти дихальних рухів, серцевих скорочень, а також вимірювання температури тіла і артеріального тиску пацієнта.
Другим етапом діагностики виступають лабораторні обстеження, серед яких:
- клінічний і біохімічний аналіз крові;
- загальний аналіз сечі;
- аналіз мокроти – вкаже на збудника хвороби.
Серед інструментальних обстежень варто виділити рентгенографію органів грудної клітки.
Діагностика часткової пневмонії
Часткову пневмонію необхідно диференціювати з такими захворюваннями:
- гострий холецистит або панкреатит;
- виразкові ураження ДПК або шлунка;
- гострий апендицит;
- бронхоектатична хвороба;
- геморагічний трахеобронхіт;
- туберкульоз;
- онкологія легені.
Лікування
Щоб ліквідувати симптоматику хвороби і нейтралізувати її, призначаються наступні методи лікування:
- прийом лікарських препаратів;
- фізіотерапевтичні процедури;
- застосування рецептів альтернативної медицини.
Лікування часткової пневмонії медикаментами передбачає тривалий прийом антибактеріальних засобів. Тривалість курсу може варіювати від семи днів до трьох тижнів. На додаток лікуючий лікар може призначити:
- бронхо-, муколітики;
- жарознижуючі ліки;
- пробіотики;
- імуномодулятори;
- протизапальні речовини;
- вітамінні комплекси.
Фізіотерапія передбачає проведення:
- лікарського електрофорезу та інгаляцій;
- УВЧ;
- ЛФК;
- лікувального масажу грудної клітки.
У разі важкого стану хворого, може проводитися:
- підключення пацієнта до апарату штучної вентиляції легенів;
- лікувальна бронхоскопія;
- оксигенобаротерапия.
Оксигенобаротерапия
В якості допоміжної методики лікування можуть використовуватися народні кошти. Найбільш ефективними є:
- мати-й-мачуха;
- спориш;
- листя молодої берези;
- ромашка і материнка;
- чорниця і родзинки;
- листя алое;
- чебрець і чебрець;
- гречаний мед.
Показанням до ампутації частини легені може послужити неефективність консервативних методів лікування або розвитку ускладнень.
Можливі ускладнення
Небажання звертатись за кваліфікованою допомогою і ігнорування симптоматики може призвести до наступних наслідків:
- гостра дихальна і серцева недостатність;
- формування абсцесу легені;
- емпієма плеври;
- гангрена легені;
- гнійний менінгіт або перикардит.
Профілактика і прогноз
Серед профілактичних заходів, що попереджають розвиток часткової пневмонії, виділяють:
- повна відмова від шкідливих звичок;
- загартовування організму;
- уникнення тривалого переохолодження;
- помірну фізичну активність;
- запобігання стресових ситуацій;
- своєчасне лікування хронічних інфекційних процесів.
Прогноз подібного недуги найчастіше сприятливий, так як прояви захворювання знижують якість життя хворої людини, що змушує його звертатися по медичну допомогу. Таким чином, проводиться своєчасна діагностика і лікування хворого.
