Артроз ліктьового суглоба: симптоми і лікування

183

Артроз ліктьового суглоба – це захворювання, яке носить дистрофічно-дегенеративний характер, і полягає в порушенні нормального функціонування ліктя. У різних джерелах зустрічається під назвою эпикондилоз. Характерними ознаками є зменшення обсягу синовіальної рідини, що сприяє збільшенню тертя, зменшення проміжків між суглобами, а також розростання остеофітів. Це, в свою чергу, викликає біль і обмежує рухливість.

Эпикондилоз охоплює кожну складову суглоба, включаючи зв’язки, синовіальну капсулу, її оболонку, периартикулярних м’язи, а також субхондральну кістку.

Артроз ліктьового суглоба є одним з найменш поширених видів цієї хвороби. На відміну від гомілковостопного або ж кульшового суглоба, цей зазвичай не піддається великим навантаженням. Тим не менш захворювання зустрічається і особливо часто у людей похилого віку. Не виключено, що симптоми проявляються раніше, проте у зв’язку з відсутністю скарг пацієнта вважається, що маніфестація захворювання припадає на пенсійний вік. Також в групу ризику потрапляють спортсмени (наприклад, баскетболісти або тенісисти) або представники професій, які пов’язані з навантаженням на руки (наприклад, водії або піаністи).

Причини

Серед основних факторів виділяють:

  • травми ліктів, які відбулися в молодості (пошкодження менісків, вивихи, переломи або удари променезап’ясткових кісток);
  • розлад обміну речовин, що призводить до недоотримання необхідних для нормального функціонування елементів;
  • артрит ревматоїдного типу. У процесі прогресування хвороби він впливає на всі суглоби;
  • запальні процеси, які обумовлені попаданням всередину сумки суглоба інфекції;
  • хвороби ендокринної системи;
  • періодичні переохолодження або респіраторні захворювання;
  • спадковість (наявність страждають від цієї недуги близьких родичів);
  • наявність хронічних захворювань (карієсу, тонзиліту або холециститу).

Симптоматика

Артроз ліктьового суглоба супроводжується чотирма основними групами симптомів:

  • хворобливі відчуття в процесі обертання, згинання або розгинання руки. Спочатку вони проявляються тільки після тривалих навантажень, а по мірі розвитку хвороби будуть спостерігатися навіть, коли рука знаходиться в нерухомому стані. Нерідкі випадки, коли відбувається іррадіація в хребет, що іноді дозволяє віднести ознаки до шийного остеоартрозу (симптоми схожі);
  • наявність хрускоту при будь-яких рухах ліктя. Він утворюється в процесі тертя двох кісток і в міру прогресування недуги стає більш гучним. Хрускіт супроводжується хворобливими відчуттями;
  • зниження рухливості суглоба, що веде за собою зменшення амплітуди руху руками. Цей процес зумовлений зростанням кісткових шипів, зменшенням простору між суглобами та м’язовими спазмами. Ще однією ознакою є симптом Томпсона – неможливість утримувати стиснуту в кулак кисть, розташовану в тильному положенні, так як це супроводжується хворобливими відчуттями. Ще один спосіб діагностики хвороби – симптом Ветлах, коли пацієнт на прохання лікаря не може зігнути або розігнути руки, зігнуті в передпліччя на рівні свого підборіддя;
  • спостерігаються зовнішні зміни. Це пов’язують з поширенням остеофітів, підвищенням вмісту синовіальної рідини. Це сприяє підвищенню внутрішнього тиску в порушеної недугою руці і появи на ній набряків.

Ступеня захворювання

Потрібно негайно звертатися до фахівця, щоб вилікувати артроз ліктя. На жаль, більшість пацієнтів затягують похід до лікаря і навіть не думають боротися з початковими проявами, які можна помітити вже при першому ступені.

Всього ступенів існує три:

  • для 1 ступеня характерно наявність незначних неприємних чи больових відчуттів, що виникають після важких навантажень. Серед зовнішніх сигналів, які може помітити лікар, розрізняють зниження м’язового тонусу, деякі труднощі при зміні положення передпліччя. Щоб виявити недугу на ранній стадії, необхідно провести дослідження за допомогою рентгену, який може показати зменшення проміжку між суглобами. При даній ступеня лікувати артроз найбільш просто;
  • Артроз ліктьового суглоба: симптоми і лікування
    Для 1 ступеня характерна біль в лікті після навантаження

  • для 2 ступеня характерним є посилення болю і більш тяжке їх перенесення пацієнтом. На цій стадії захворювання звичайна функціональність ліктя вже порушена, болі тривають навіть у нерухомому стані руки, а руху супроводжує сухе похрускування. Іноді пацієнт не може відвести руку за стегно або зігнути її, спостерігається м’язова атрофія. Ця ступінь захворювання вже чітко видно при рентгенологічному дослідженні, так як на знімках будуть видні розростання кісток і деформації у самому суглобі, які візуально можуть проявлятися лише у вигляді набряків. Вони характеризують рецидив і засновані в результаті припливу синовіальної рідини;
  • для 3 ступеня характерне придбання болю ниючого характеру, які переслідують людину навіть під час сну. Стадія характеризується помітним обмеженням рухів. Люди, які не звертаються до лікаря, схильні закріплювати руку в положенні, зручному для них , щоб зменшити силу болю. Знімок рентгена, зроблений на цій стадії, дозволяє побачити глибокі руйнування хрящової тканини, відсутність суглобових проміжків, наявність безлічі кісткових розростань. Зовні при даній ступеня хвороба також видно – можна помітити деформацію в руці. Звичні дії є великою проблемою для хворого. На даному етапі вже неможливо повністю позбутися від патології, можливо лише призупинити її дію за допомогою медикаментів і гімнастики (лікувати потрібно тільки комплексно).

Лікування

Лікування артрозу ліктьового суглоба проходить кількома методами:

  • за допомогою медикаментів;
  • за допомогою фізіотерапії;
  • хірургічне втручання (якщо це потрібно);
  • з допомогою ЛФК.

Медикаментозне лікування передбачає використання хондропротекторів, які здатні затримати руйнування, що відбуваються в кісткових і хрящових тканинах. Також ці кошти допоможуть зняти біль і зменшити прояви запальних процесів. До групи речовин для лікування артрозу відносять глюкозамін, а також хондроїтин сульфат. Ці компоненти входять до складу препаратів Терафлекс, Кондронова і Артра. Схему лікування вам скаже лікар.

Крім того, лікування остеоартрозу вимагає застосування знеболюючих засобів, які здатні поліпшити стан пацієнта. Лікар зазвичай призначає Панадол, Еффералган або інші препарати, що містять парацетамол. Якщо вони не приносять очікуваного ефекту, використовуються засоби, що не містять стероїди, з групи протизапальних (НПЗП). Побічним ефектом при їх передозуванні є кровотеча в шлунку.

Артроз ліктьового суглоба також лікується за допомогою фізіотерапевтичних методів, до яких відносяться електрофорез і фонофорез. Вони здатні зменшити больові прояви, розширити судини, а також підвищити вироблення власних речовин захисту кісткової і хрящової тканин від деформації. Магніто — лазерна терапія при хворобі застосовуються як в комплексі, так і окремо.

Хірургічне втручання використовується при эпикондилозе посттравматичного типу. В цьому випадку у людини після переломів можуть зростися неправильно кістки.

Лікувально-фізкультурний комплекс також допомагає лікувати захворювання. Спеціальний комплекс не тільки зміцнює апарат зв’язок, але і перешкоджає розвитку контрактур. Вправи розробляються з урахуванням етапу эпикондилоза, наявності ускладнень, інших хвороб та віку пацієнта. У числі найбільш популярних вправ, які застосовуються при эпикондилозе, є такі:

  • початкове положення: сядьте або приляжте на спину. Руки при цьому повинні лежати на колінах або розміщуватися вздовж тіла. Легко постукуйте пальцями по колінах або на руках. Вправа не повинно викликати неприємних чи больових відчуттів – якщо вони проявляються, гімнастику краще відразу припинити. Ця вправа може застосовуватися як вдома, так і на роботі;
  • вихідне положення: в руках гантелі, одна рука заведена за спину і там зігнута в лікті, а плече при цьому притискається до вуха. Другою рукою можна притримувати першу. На видиху потрібно розгинати руку, а на вході – згинати. Вправу виконувати стоячи або сидячи.

Під час реабілітації осіб повинен займатися лікувальною гімнастикою, але робити це слід під чуйним керівництвом свого лікаря, щоб не нашкодити заживаючих суглобам. При наявності болю під час виконання вправ варто відразу їх припинити. Також варто пам’ятати про те, що під час проведення комплексу лікувальної гімнастики виникає відчуття напруги м’язів, яке варто відрізняти від деструктивного перенапруги. Якщо одна з вправ (з комплексу лікувальної гімнастики) не виходить виконати відразу, пацієнт може повернутися до нього пізніше, коли суглоб стане більш рухомим і запалення знизиться.

Як правило, поєднання комплексу вправ лікувальної гімнастики з препаратами, що разом складає програму реабілітації, триває від одного до кількох місяців, залежно від тяжкості захворювання. Варто відзначити, що при зупинці виконання пацієнтом комплексу вправ лікувальної гімнастики, болі швидко повернуться.