Альвеоліт: симптоми і лікування

482

Альвеоліт легенів – це хвороботворний процес, під час якого уражаються альвеоли, з подальшим формуванням фіброзу. При цьому розладі тканину органу потовщується, що не дозволяє в повній мірі функціонувати легким і часто призводить до кисневої недостатності. Інші органи в цей час також не отримують в повній мірі кисню, що, в свою чергу, порушує обмін речовин.

В залежності від виду може бути самостійним захворюванням або протікати в сукупності з іншими розладами, такими як СНІД, гепатит, артрит, склеродермія або червоний вовчак. Незалежно від форми, розлад може протікати гостро або в хронічній формі. Найбільш небезпечним вважається хронічне протікання альвеоліту, так як його симптоми відрізняються поступовим розвитком, що в більшості випадків призводить до того, що захворювання виявляється на пізніх термінах, коли в легенях почався невиліковний процес. Діагностику хвороб здійснюють за допомогою рентгенографії та КТ грудної клітини.

Метою лікування є зняття запалення з альвеол і поліпшення кровообігу. З такими завданнями справляються спеціальні лікарські препарати і методи фітотерапії, завдяки чому можна проводити лікування в домашніх умовах, але тільки після консультації з фахівцем. Пояснить що таке альвеоліт, а також проведе всі діагностичні і лікувальні заходи лікар-пульмонолог.

Етіологія

До сьогоднішнього часу до кінця не з’ясовано причини формування цього захворювання. Одні фахівці з галузі медицини вказують на спадковий фактор, другі вважають, що в зародженні недуги бере участь вірус. Залежно від типу захворювання, провокуючими факторами є:

  • контакт із токсичними речовинами;
  • слабкий імунітет;
  • довге перебування або проживання в забрудненому навколишньому середовищі;
  • наявність у людини гепатиту С;
  • запальні або інфекційні процеси в слизовій оболонці стравоходу;
  • бактерії, гриби та інші мікроорганізми;
  • прийом деяких лікарських препаратів;
  • харчові продукти;
  • антигени рослинного і тваринного походження, наприклад, шість або пір’я, контакти з пилком отруйних рослин.

Алергічний альвеоліт класифікується в залежності від алергенів, якими можуть бути:

  • запліснявілі сіно, саме тому такого захворювання найбільш часто схильні працівники сільського господарства;
  • пташиний пух або послід – характерно для людей, які постійно доглядають і розводять птахів;
  • цукровий очерет;
  • пил ячменю;
  • часте використання кондиціонерів, обігрівачів або зволожувачів повітря;
  • сирна пліснява;
  • спори грибів.

Різновиди

Залежно від етіологічного чинника альвеоліт буває:

  • фиброзирующим ідіопатичним – відрізняється тим, що виникає на тлі незрозумілих факторів, але існує припущення про те, що на його прогресування впливає генетична схильність і спосіб життя людини;
  • екзогенних алергічних – виникає на тлі потрапляння в організм антигенів різної природи через органи дихання;
  • токсичною – виходячи з назви, формується із-за впливу деяких хімічних елементів. Така форма досить легко піддається лікуванню, варто лише припинити контактувати з хімічною речовиною.

Альвеоліт: симптоми і лікування
Стадії екзогенного алергічного альвеоліту

Залежно від перебігу захворювання альвеоліт ділиться на:

  • хронічний – характеризується повільним перебігом, з-за чого діагностика захворювання проходить досить пізно, коли складно вилікувати захворювання. Період загострення симптомів змінюється тривалим часом їх відступу;
  • гострий – при такій формі перші ознаки починають з’являтися в проміжку від чотирьох до дванадцяти годин.

Симптоми

Симптомами альвеоліту фиброзирующего характеру є:

  • задишка, що виникає на тлі виконання важких фізичних навантажень. На пізніх стадіях така ознака спостерігається навіть при незначній активності;
  • кашель без мокротиння або з невеликим виділенням її;
  • різке зниження маси тіла;
  • набряклість;
  • болі в суглобах;
  • хрипи під час дихання;
  • збільшення в розмірах вен шиї;
  • швидка стомлюваність людини;
  • шкірний покрив приймає синій відтінок;
  • сильна біль в грудній клітці, нерідко переходить під лопатки;
  • м’язова слабкість;
  • підвищення температури тіла.

Ознаками алергічного альвеоліту є:

  • неможливість зробити глибокий вдих;
  • сильний біль в області грудної клітини;
  • кашель з виділенням мокротиння;
  • зниження працездатності на тлі швидкої стомлюваності;
  • зниження або повна відсутність апетиту, із-за чого знижується маса тіла;
  • підвищене виділення поту;
  • озноб;
  • деформація пальців;
  • зростання температури тіла;
  • синюшність шкіри;
  • напади сильного головного болю.

При припиненні контакту з алергеном усі симптоми альвеоліту проходять самостійно.

Альвеоліт: симптоми і лікування
Ознаки алергічного альвеоліту

Ускладнення

Без своєчасної діагностики і правильного лікування будь-який тип альвеоліту тягне за собою прогресування наступних ускладнень:

  • дихальної недостатності, тобто нестачі кисню в організмі;
  • значне підвищення тиску в артерії легенів;
  • серцева недостатність, що утворилася унаслідок патологічного процесу в легенях;
  • бронхіт, хронічного характеру;
  • емфізема легень.

Діагностика

У більшості випадків пацієнти не помічають появи симптомів альвеоліту або зіставляють їх із зовсім іншими факторами. Саме тому діагностичні заходи включають в себе цілий комплекс заходів – детальний збір скарг пацієнта, визначення точного часу появи симптомів, вивчення лікарем повної клінічної історії пацієнта, пошук можливих причин виникнення захворювання, грунтуючись на даних умов праці і життя пацієнта. Спеціаліст обов’язково проводить повний огляд шкірних покривів хворого, прослуховування дихання на наявність шумів. Важливою частиною діагностики альвеоліту є загальний, біохімічний і газовий склад крові, лабораторне вивчення виділяється при кашлі мокротиння.

Апаратні дослідження включають проведення:

  • рентгенографії грудної клітки, що дозволяє виявити структурні зміни цього органу;
  • ВРКТ – проводиться для більш детального визначення порушень легень;
  • спірометрії – вивчення дихальних функцій пацієнта;
  • ЕКГ;
  • бронхоскопії – методика, що дозволяє розглянути будову бронхів зсередини;
  • біопсії – забору невеликої частинки ураженої тканини для проведення подальших мікроскопічних досліджень.

У деяких випадках може знадобитися додаткова консультація терапевта.

Після отримання всіх результатів обстеження лікар призначає індивідуальну тактику лікування альвеоліту, а також дає рекомендації і терапії захворювання у домашніх умовах.

Лікування

В даний час основу лікування такого захворювання становить ліквідація симптомів і уповільнення зростання сполучної тканини. Щоб лікувати будь-який вид альвеоліту призначають препарати для розрідження та виведення слизу, вітамінні комплекси, засоби, спрямовані на усунення індивідуальних симптомів: преднізолон – для видалення запального процесу, імунодепресанти, засоби для розширення бронх. Показані кисневі інгаляції. Тільки в рідкісних випадках, при ускладненому протіканні захворювання, лікування альвеоліту здійснюється шляхом трансплантації легенів.

Крім цього, не буде зайвим застосування народних методів медицини в домашніх умовах. Але їх застосовують тільки як допоміжні способи терапії основного захворювання і зниження прояву ознак. Такі методики включають в себе відвари, настої і інгаляції з:

  • м’яти і ромашки;
  • евкаліпта;
  • медунки і материнки;
  • мати-й-мачухи і календули;
  • кропиви і подорожника;
  • коріандру і солодки;
  • глоду і пустирника;
  • імбиру і кропу;
  • кориці і меленого перцю.

Трав’яні збори допомагають заспокоїти роздратовані дихальні шляхи, посилити відхаркувальну дію, знімають запальний процес, усувають задишку і кашель. Для досягнення кращого ефекту можна виконувати нескладну дієту:

  • пити багато рідини, бажано свіжовичавлені соки, більше двох літрів в день;
  • вживати бульйони, приготовані з нежирних сортів м’яса і риби;
  • їсти манну кашу, а також молочні та кисломолочні продукти в будь-якій кількості;
  • є багато сухофруктів і свіжих овочів;
  • їжа повинна бути вареної, приготованої на пару або в духовці.

При токсичному та алергічному типі недуги необхідно по можливості повністю обмежити контакт з речовинами, що викликали це захворювання – це є ключовим моментом лікування.