Альвеоліт легенів – це хвороботворний процес, під час якого уражаються альвеоли, з подальшим формуванням фіброзу. При цьому розладі тканину органу потовщується, що не дозволяє в повній мірі функціонувати легким і часто призводить до кисневої недостатності. Інші органи в цей час також не отримують в повній мірі кисню, що, в свою чергу, порушує обмін речовин.
В залежності від виду може бути самостійним захворюванням або протікати в сукупності з іншими розладами, такими як СНІД, гепатит, артрит, склеродермія або червоний вовчак. Незалежно від форми, розлад може протікати гостро або в хронічній формі. Найбільш небезпечним вважається хронічне протікання альвеоліту, так як його симптоми відрізняються поступовим розвитком, що в більшості випадків призводить до того, що захворювання виявляється на пізніх термінах, коли в легенях почався невиліковний процес. Діагностику хвороб здійснюють за допомогою рентгенографії та КТ грудної клітини.
Метою лікування є зняття запалення з альвеол і поліпшення кровообігу. З такими завданнями справляються спеціальні лікарські препарати і методи фітотерапії, завдяки чому можна проводити лікування в домашніх умовах, але тільки після консультації з фахівцем. Пояснить що таке альвеоліт, а також проведе всі діагностичні і лікувальні заходи лікар-пульмонолог.
Етіологія
До сьогоднішнього часу до кінця не з’ясовано причини формування цього захворювання. Одні фахівці з галузі медицини вказують на спадковий фактор, другі вважають, що в зародженні недуги бере участь вірус. Залежно від типу захворювання, провокуючими факторами є:
- контакт із токсичними речовинами;
- слабкий імунітет;
- довге перебування або проживання в забрудненому навколишньому середовищі;
- наявність у людини гепатиту С;
- запальні або інфекційні процеси в слизовій оболонці стравоходу;
- бактерії, гриби та інші мікроорганізми;
- прийом деяких лікарських препаратів;
- харчові продукти;
- антигени рослинного і тваринного походження, наприклад, шість або пір’я, контакти з пилком отруйних рослин.
Алергічний альвеоліт класифікується в залежності від алергенів, якими можуть бути:
- запліснявілі сіно, саме тому такого захворювання найбільш часто схильні працівники сільського господарства;
- пташиний пух або послід – характерно для людей, які постійно доглядають і розводять птахів;
- цукровий очерет;
- пил ячменю;
- часте використання кондиціонерів, обігрівачів або зволожувачів повітря;
- сирна пліснява;
- спори грибів.
Різновиди
Залежно від етіологічного чинника альвеоліт буває:
- фиброзирующим ідіопатичним – відрізняється тим, що виникає на тлі незрозумілих факторів, але існує припущення про те, що на його прогресування впливає генетична схильність і спосіб життя людини;
- екзогенних алергічних – виникає на тлі потрапляння в організм антигенів різної природи через органи дихання;
- токсичною – виходячи з назви, формується із-за впливу деяких хімічних елементів. Така форма досить легко піддається лікуванню, варто лише припинити контактувати з хімічною речовиною.
Стадії екзогенного алергічного альвеоліту
Залежно від перебігу захворювання альвеоліт ділиться на:
- хронічний – характеризується повільним перебігом, з-за чого діагностика захворювання проходить досить пізно, коли складно вилікувати захворювання. Період загострення симптомів змінюється тривалим часом їх відступу;
- гострий – при такій формі перші ознаки починають з’являтися в проміжку від чотирьох до дванадцяти годин.
Симптоми
Симптомами альвеоліту фиброзирующего характеру є:
- задишка, що виникає на тлі виконання важких фізичних навантажень. На пізніх стадіях така ознака спостерігається навіть при незначній активності;
- кашель без мокротиння або з невеликим виділенням її;
- різке зниження маси тіла;
- набряклість;
- болі в суглобах;
- хрипи під час дихання;
- збільшення в розмірах вен шиї;
- швидка стомлюваність людини;
- шкірний покрив приймає синій відтінок;
- сильна біль в грудній клітці, нерідко переходить під лопатки;
- м’язова слабкість;
- підвищення температури тіла.
Ознаками алергічного альвеоліту є:
- неможливість зробити глибокий вдих;
- сильний біль в області грудної клітини;
- кашель з виділенням мокротиння;
- зниження працездатності на тлі швидкої стомлюваності;
- зниження або повна відсутність апетиту, із-за чого знижується маса тіла;
- підвищене виділення поту;
- озноб;
- деформація пальців;
- зростання температури тіла;
- синюшність шкіри;
- напади сильного головного болю.
При припиненні контакту з алергеном усі симптоми альвеоліту проходять самостійно.
Ознаки алергічного альвеоліту
Ускладнення
Без своєчасної діагностики і правильного лікування будь-який тип альвеоліту тягне за собою прогресування наступних ускладнень:
- дихальної недостатності, тобто нестачі кисню в організмі;
- значне підвищення тиску в артерії легенів;
- серцева недостатність, що утворилася унаслідок патологічного процесу в легенях;
- бронхіт, хронічного характеру;
- емфізема легень.
Діагностика
У більшості випадків пацієнти не помічають появи симптомів альвеоліту або зіставляють їх із зовсім іншими факторами. Саме тому діагностичні заходи включають в себе цілий комплекс заходів – детальний збір скарг пацієнта, визначення точного часу появи симптомів, вивчення лікарем повної клінічної історії пацієнта, пошук можливих причин виникнення захворювання, грунтуючись на даних умов праці і життя пацієнта. Спеціаліст обов’язково проводить повний огляд шкірних покривів хворого, прослуховування дихання на наявність шумів. Важливою частиною діагностики альвеоліту є загальний, біохімічний і газовий склад крові, лабораторне вивчення виділяється при кашлі мокротиння.
Апаратні дослідження включають проведення:
- рентгенографії грудної клітки, що дозволяє виявити структурні зміни цього органу;
- ВРКТ – проводиться для більш детального визначення порушень легень;
- спірометрії – вивчення дихальних функцій пацієнта;
- ЕКГ;
- бронхоскопії – методика, що дозволяє розглянути будову бронхів зсередини;
- біопсії – забору невеликої частинки ураженої тканини для проведення подальших мікроскопічних досліджень.
У деяких випадках може знадобитися додаткова консультація терапевта.
Після отримання всіх результатів обстеження лікар призначає індивідуальну тактику лікування альвеоліту, а також дає рекомендації і терапії захворювання у домашніх умовах.
Лікування
В даний час основу лікування такого захворювання становить ліквідація симптомів і уповільнення зростання сполучної тканини. Щоб лікувати будь-який вид альвеоліту призначають препарати для розрідження та виведення слизу, вітамінні комплекси, засоби, спрямовані на усунення індивідуальних симптомів: преднізолон – для видалення запального процесу, імунодепресанти, засоби для розширення бронх. Показані кисневі інгаляції. Тільки в рідкісних випадках, при ускладненому протіканні захворювання, лікування альвеоліту здійснюється шляхом трансплантації легенів.
Крім цього, не буде зайвим застосування народних методів медицини в домашніх умовах. Але їх застосовують тільки як допоміжні способи терапії основного захворювання і зниження прояву ознак. Такі методики включають в себе відвари, настої і інгаляції з:
- м’яти і ромашки;
- евкаліпта;
- медунки і материнки;
- мати-й-мачухи і календули;
- кропиви і подорожника;
- коріандру і солодки;
- глоду і пустирника;
- імбиру і кропу;
- кориці і меленого перцю.
Трав’яні збори допомагають заспокоїти роздратовані дихальні шляхи, посилити відхаркувальну дію, знімають запальний процес, усувають задишку і кашель. Для досягнення кращого ефекту можна виконувати нескладну дієту:
- пити багато рідини, бажано свіжовичавлені соки, більше двох літрів в день;
- вживати бульйони, приготовані з нежирних сортів м’яса і риби;
- їсти манну кашу, а також молочні та кисломолочні продукти в будь-якій кількості;
- є багато сухофруктів і свіжих овочів;
- їжа повинна бути вареної, приготованої на пару або в духовці.
При токсичному та алергічному типі недуги необхідно по можливості повністю обмежити контакт з речовинами, що викликали це захворювання – це є ключовим моментом лікування.