Алопеція у дітей: симптоми і лікування

272

Алопеція у дітей – захворювання, яке характеризується повним випаданням волосся або істотним поредением волосяного покриву. Часто паралельно з цим процесом у дитини спостерігається випадання вій та волосся брів. Вроджена алопеція у дітей зустрічається вкрай рідко, однак за умови своєчасної діагностики та комплексного підходу в лікуванні плішивість можна усунути.

При наявності симптомів такого захворювання у дитини слід звертатися за консультацією до дерматолога або трихолога. Шляхом проведення необхідних діагностичних процедур лікар може встановити істинну причину виникнення даного захворювання і призначити ефективне лікування.

Етіологія

Клініцисти виділяють такі етіологічні чинники прояву алопеції у дітей:

  • порушення у функціонуванні імунної системи;
  • гостра нестача вітамінів і мікроелементів в організмі;
  • спадкова схильність;
  • захворювання щитовидної залози;
  • психосоматика – неврози, часті стресові ситуації, складна психологічна обстановка в сім’ї;
  • захворювання з інфекційною природою;
  • хімічний або термічний опік;
  • опромінення;
  • зниження рівня гемоглобіну;
  • надмірна кількість вітамінів;
  • ускладнення після прийому певних медикаментів;
  • грибкові захворювання;
  • оперативне втручання із застосуванням загального наркозу.

У більш рідкісних випадках причину такого захворювання у дитини не вдається встановити.

У більшості випадків при своєчасно розпочатому лікуванні вдається якщо не повністю виключити недуга (при природженому захворюванні), то звести до мінімуму його прояв.

Класифікація

Виділяють наступні форми розвитку цього захворювання у дитини:

  • вроджена;
  • фізіологічна – такий тип захворювання спостерігається у дітей віком до одного року, найчастіше локалізується в області потилиці або чола, лікування не потребує;
  • вогнищева або гніздова;
  • атрофирующая;
  • себорейна – найчастіше приймає вигляд осередкової алопеції, розвивається на тлі вже наявного дерматологічного захворювання;
  • психосоматична;
  • змішана або універсальна – поєднує в собі ознаки клінічної картини вищевказаних форм захворювання.

Крім цього, за характером розвитку патологічного процесу цього виду розрізняють:

  • локальну;
  • тотальну.

Тотальна алопеція у дітей призводить майже до повного облисіння шкірного покриву, часто підіймає брови й вії.

Визначити форму недуги точно може тільки лікар, виходячи з чого і буде призначатися курс терапії. Самостійно співставляти симптоми і лікування не можна, так як це може призвести до вкрай негативних наслідків.

Симптоматика

Клінічна картина залежатиме від того, яка саме форма недуги присутній у дитини.

Гніздова алопеція у дітей характеризується наступним чином:

  • зона облисіння найчастіше має округлу форму;
  • шкіра в уражених ділянках не лущиться і не свербить;
  • вогнища можуть бути як поодинокими, так і групуватися між собою;
  • розмір вогнищ облисіння може змінюватись;
  • випадання волосся переважно спостерігається в ділянці потилиці.

Слід зазначити, що вогнищева алопеція у дітей часто ускладнюється дерматитом і вітіліго. Також може спостерігатися ламкість нігтів і волосся на непошкоджених ділянках.

Атрофирующий тип алопеції, як правило, супроводжується наступною клінічною картиною:

  • вогнища облисіння мають форму мов полум’я;
  • шкіра на уражених ділянках блищить, але не лущиться і не свербить;
  • фолікулярні гирла не розширені.

На жаль, в цьому випадку вилікувати недугу і відновити волосяний покрив на уражених ділянках не представляється можливим.

Себорейна форма захворювання характеризується наступною клінічною картиною:

  • підвищена жирність волосся;
  • в прикореневій області волоса утворюються лусочки і скоринки;
  • дитина практично постійно чухає голову, скаржиться на сильний свербіж;
  • зважаючи на те, що дитина постійно чухає голову, сильно травмується шкірний покрив;
  • на маківці спостерігається повне облисіння.

При психосоматичної формі захворювання додаткова симптоматика може зовсім відсутніми. Як правило, випадання волосся спостерігається тоді, коли в оточенні дитини з’являються вкрай негативні для нього психологічні фактори. У більш складних випадках психосоматичної алопеції дитина може самостійно видирати клаптики волосся.

При перших же симптомах такого захворювання потрібно терміново звертатися за медичною допомогою, так як своєчасно розпочате лікування істотно підвищує шанси на позитивний результат лікування.

Алопеція у дітей: симптоми і лікування
Симптоми алопеції у дітей

Діагностика

В першу чергу слід звертатися до педіатра, який після первинного огляду дасть направлення на обстеження або до узкоквалифицированному фахівця. При підозрі на алопецію може знадобитися консультація таких фахівців:

  • імунолог;
  • гастроентеролог;
  • алерголог;
  • дитячий психолог;
  • невролог.

Для постановки точного діагнозу можуть призначатися такі методи обстеження:

  • трихограма;
  • фототрихограмма;
  • діагностика шкіри голови за допомогою спеціального обладнання;
  • біопсія шкіри голови з наступним гістологічним дослідженням при підозрі на аутоімунну етіологію хвороби;
  • ОАК і БАК.

В цілому програма діагностики буде залежати від зібраних даних під час первинного огляду та особистого анамнезу хворого. Також враховується сімейний анамнез, оскільки захворювання може мати генетичну схильність.

Лікування

У цьому випадку використовуються консервативні методи лікування, терапія повинна бути комплексною. Схема лікування буде залежати від того, що саме стало причиною розвитку такого захворювання.

В цілому курс терапії передбачає прийом таких препаратів:

  • вітамінно-мінеральні комплекси;
  • гормональні препарати;
  • імуномодулятори;
  • преднізолонова мазь;
  • пантотенова кислота або фітин.

Також хворому прописується спеціальна дієта, яка спрямована на поповнення необхідних вітамінів і мінералів в організмі.

Слід зазначити, що деякі аптечні препарати, особливо Міноксидил, не можна використовувати для лікування цього захворювання у дітей, так як вони мають серйозні побічні ефекти, які для дитячого організму вкрай небезпечні.

Народні засоби для лікування такої недуги можна використовувати тільки при певних формах недуги і тільки як додаток до основного курсу лікування. Повністю усунути недуга, таким чином, не можна.

Профілактика

В якості профілактики цієї недуги у дитини слід дотримуватися таких рекомендацій:

  • оптимальний режим харчування для дитячого організму;
  • профілактика дерматологічних захворювань;
  • дотримання особистої гігієни;
  • виключення негативних психологічних факторів в оточенні дитини.

Також систематично потрібно проходити профілактичне обстеження у лікарів для запобігання захворювання або його своєчасної діагностики.